| За стеной лесов, в зазеркалье рек,
| За стіною лісів, у задзеркалля річок,
|
| В тёмном поле мерцает костёр.
| У темному полі мерехтить багаття.
|
| То далёкий голос шёпотом
| То далекий голос пошепки
|
| Всё зовёт за порог.
| Все кличе за поріг.
|
| Вражьею стрелой сердце боль пронзит
| Вражею стрілою серце біль пронизає
|
| Затуманится разум на миг
| Затуманиться розум на миг
|
| И откроют лики тайные
| І відкриють обличчя таємні
|
| Тени тёмной воды.
| Тіні темної води.
|
| И откроют лики тайные
| І відкриють обличчя таємні
|
| Тени тёмной воды
| Тіні темної води
|
| Озарят меня и направят путь
| Осяють мене і направлять шлях
|
| Дальни земли ждут меня,
| Далекі землі чекають на мене,
|
| Но в скитаньях нет пристанища,
| Але в поневіряннях немає притулку,
|
| Нет покоя.
| Немає спокою.
|
| Но в скитаньях нет пристанища,
| Але в поневіряннях немає притулку,
|
| Нет покоя.
| Немає спокою.
|
| Дальний, дальний голос позовёт
| Далекий, далекий голос покличе
|
| Позовёт за порог,
| Покличе за поріг,
|
| Но в скитаньях нет пристанища,
| Але в поневіряннях немає притулку,
|
| Нет покоя.
| Немає спокою.
|
| Но в скитаньях нет пристанища,
| Але в поневіряннях немає притулку,
|
| Нет покоя
| Немає спокою
|
| Годы ушедшие
| Роки минулі
|
| словно листва под ногами,
| немов листя під ногами,
|
| Тени облак — пролетают.
| Тіні хмар - пролітають.
|
| А впереди пустота:
| А попереду порожнеча:
|
| Манит предчувствием,
| Вабить передчуттям,
|
| Ждёт неустанно,
| Чекає невпинно,
|
| Обволочет меня
| Обійде мене
|
| И пропаду, и погибну я. | І пропаду, і загиную я. |