| З дитинства ми не помічали шкільні поради
|
| Нікому не довіряли, крім очей, що дивляться в небо
|
| Море, скелі, вітер, гори, нас забрали красою
|
| Випаруватися чекають перони ... Давай прямо завтра?
|
| Хто зі мною?
|
| Притискає, стелиться туман, піднімаючи в хмари людей
|
| Якщо не готовий, то слухай: зачиняй, зачиняй двері,
|
| Але навіть якщо всі навколо мене, поливаються в останній день
|
| Ти знайдешся на будь-якій тусі серед тисячі тіл
|
| І я тобі скажу при зустрічі
|
| Привіт, крутий чоло!
|
| Привіт, крутий чоло!
|
| Хто за славою, хто за модою, хтось тане за природою
|
| Шкода, їм так і не зрозуміти, як охульене це повітря!
|
| Ти ж знаєш, ми з тобою, жити без цього не можемо
|
| Тож, братку,— збирайся, завтра землю потривожимо
|
| Притискає, стелиться туман, піднімаючи в хмари людей
|
| Якщо не готовий, то слухай: зачиняй, зачиняй двері,
|
| Але навіть якщо всі навколо мене, поливаються в останній день
|
| Ти знайдешся на будь-якій тусі серед тисячі тіл
|
| І я тобі скажу при зустрічі
|
| Привіт, крутий чоло!
|
| Привіт, крутий чоло!
|
| Як тільки хмари похмурі, одразу всі кричать з трибуни
|
| За якусь там правду — рвуть, по швах йдуть костюми
|
| Дядьку, що ти там городиш? |
| Що ти знаєш про свободу?
|
| Злазь сюди, бери намет і з нами вздовж по дрібководдю!
|
| Притискає, стелиться туман, піднімаючи в хмари людей
|
| Якщо не готовий, то слухай: зачиняй, зачиняй двері,
|
| Але навіть якщо всі навколо мене, поливаються в останній день
|
| Ти знайдешся на будь-якій тусі серед тисячі тіл
|
| І я тобі скажу при зустрічі
|
| Привіт, крутий чоло!
|
| Привіт, крутий чоло! |