Переклад тексту пісні Скрипач - Татьяна Тишинская

Скрипач (оригінал)

В переходе на Тверской между проститутками
Шуровал на скрипочке скромный паренёк
Весь такой подтянутый в чистеньком костюмчике
И туда сюда сновал деловой народ
Он стоял ссутулившись на бетонной паперти
И стонала жалобно скрипка в тишине
И кидали денюжку бабушки да матери
Захотелось подойти постоять и мне.
Слушала парнишку я затаив дыхание
Прислонившись к стеночке в метре от него
Защемило сердце вдруг сильно так отчаянно
Так звучала искреене музыка его
И весь был какой то он не от мира взявшийся
Словно нарисованный на холсте святой
Как цветок диковинный из грязи поднявшийся
И вдруг стало посветлей на душе пустой
Припев:
А рядом город выл и ревел,
А рядом город жил веселился
И кто-то снова был не у дел,
А кто-то жизнь прожить торопился,
А я идти туда не хочу
Мне праздник жизни этот не нужен
Я лучше здесь чуть-чуть помолчу
Мне скрипка эта вылечит душу
Перед ним толпа стоит, все с глазами влажными
Всех связала нас музыка, как нить,
А я вдруг подумала, что нас всех по-разному
Паренёк со скрипочкой заставляет жить
И берёт аккорды он слабенькими пальцами
Словно светит факелом в тёмный переход
Так на крайнем севере, за снегами дальними
Солнышко холодное летом греет лёд
Припев:
А рядом город выл и ревел,
А рядом город жил веселился
И кто-то снова был не у дел,
А кто-то жизнь прожить торопился,
А я идти туда не хочу
Мне праздник жизни этот не нужен
Я лучше здесь чуть-чуть помолчу
Мне скрипка эта вылечит душу
А я идти туда не хочу
Мне праздник жизни этот не нужен
Я лучше здесь чуть-чуть помолчу
Мне скрипка эта вылечит душу

(переклад)

У переході на Тверській між повіями
Шурав на скрипочці скромний хлопчина
Весь такий підтягнутий у чистенькому костюмчику
І туди сюди снував діловий народ
Він стояв зіщулившись на бетонній паперті
І стогнала жалібно скрипка в тиші
І кидали денюжку бабусі та матері
Захотілося підійти постояти і мені.
Слухала хлопця я затаївши подих
Притулившись до стінки в метрі від його
Защеміло серце раптом так відчайдушно
Так звучала щира музика його
І весь був якийсь він не від світу взявся
Немов намальований на полотні святий
Як квітка дивовижна з|із|бруду|
І раптом стало світлішим на душі порожній
Приспів:
А поруч місто вив і ревло,
А поруч місто жив веселився
І хтось знову був не у справ,
А хтось життя прожити поспішав,
А я йти туди не хочу
Мені свято життя це не потрібне
Я краще тут трохи помовчу
Мені ця скрипка вилікує душу
Перед ним натовп стоїть, усі з|із|
Всіх зв'язала нас музика, як нитка,
А я раптом подумала, що нас усіх по-різному
Хлопчина зі скрипочкою змушує жити
І бере акорди він слабкими пальцями
Немов світить смолоскипом у темний перехід
Так на крайній півночі, за снігами далекими
Сонечко холодне влітку гріє лід
Приспів:
А поруч місто вив і ревло,
А поруч місто жив веселився
І хтось знову був не у справ,
А хтось життя прожити поспішав,
А я йти туди не хочу
Мені свято життя це не потрібне
Я краще тут трохи помовчу
Мені ця скрипка вилікує душу
А я йти туди не хочу
Мені свято життя це не потрібне
Я краще тут трохи помовчу
Мені ця скрипка вилікує душу