| Я дивлюся в океан
|
| Цей хлопчик у човні, яким я є
|
| Крізь серпанок я можу помітити
|
| Завданої шкоди
|
| Милі, як хвилини, минають, коли я веслаю
|
| І я рахую їх у голові
|
| Здається, я йду все далі й далі
|
| З дому, який я колись створив
|
| Я піднімаю якір, піднімаю ці втомлені руки
|
| І немає напряму, а мої кишені повні піску
|
| Я в голові
|
| І перші кілька днів цієї подорожі
|
| На борт мого корабля приходили друзі та незнайомці
|
| До подарунків їхньої смерті
|
| Заповнив мої приміщення золотом
|
| У мене більше немає місця для них
|
| Бо я боюся пропасти
|
| Мій якір заплутався в бур’янах внизу
|
| Коли я слухаю, як далекий грім кличе мене
|
| Поставте запитання, яке стоїть переді мною
|
| Ясно, як сонце, я відчуваю крізь туман, якого ніколи не побачу
|
| Я над головою на божевільному океані
|
| Я над головою на бурхливому морі
|
| У мене над головою явний гомін
|
| У мене над головою, і це мене вбиває
|
| Я підніму свій лук до вітрів, які дмуть
|
| Зустрічайте шторм віч-на-віч, як я знаю
|
| Вона сильно стукає в двері моєї кабіни
|
| Тож я стикаюся зі своїм страхом віч-на-віч, і багато іншого
|
| Вона переді мною, вона переді мною
|
| Але потім її на деякий час немає
|
| І я плачу
|
| Я в голові |