Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні A la taverna del mar, виконавця - Lluís Llach. Пісня з альбому Campanades A Mort, у жанрі Поп
Дата випуску: 31.10.2002
Лейбл звукозапису: Fonomusic
Мова пісні: Каталанський
A la taverna del mar(оригінал) |
A la taverna del mar hi seu un vell |
amb el cap blanquinós, deixat anar; |
té el diari al davant perquè ningú no li fa companyia. |
Sap el menyspreu que els ulls tenen pel seu cos, |
sap que el temps ha passat sense cap goig, |
que ja no pot donar l’antiga frescor d’aquella bellesa que tenia. |
És vell, prou que ho sap; |
és vell, prou que ho nota. |
És vell, prou que ho sent cada instant que plora. |
És vell, i té temps, massa temps per a veure-ho. |
Era, era quan era ahir encara. |
I se’n recorda del seny, el mentider, |
com el seny que li va fer aquest infern |
quan a cada desig li deia «demà tindràs temps encara». |
I fa memòria del plaer que va frenar, |
cada albada de goig que es va negar, |
cada estona perduda que ara li fa escarni del cos llaurat pels anys. |
A la taverna del mar, hi seu un vell |
que, de tant recordar, tant somniar, |
s’ha quedat adormit damunt la taula. |
(переклад) |
У морській таверні сидить старий |
з білуватою головою відпустити; |
у нього перед собою газета, бо йому ніхто не складає компанії. |
Він знає, як зневажають його очі до його тіла, |
він знає, що час пройшов без радості, |
яка вже не може надати старої свіжості тієї краси, що мала. |
Він старий, він знає достатньо; |
він достатньо старий, щоб помітити. |
Він достатньо старий, щоб відчувати це щомиті, коли він плаче. |
Він старий, і у нього занадто багато часу, щоб побачити це. |
Було, це було ще вчора. |
І він пам'ятає здоровий глузд, брехуна, |
як мудрість, що його створило це пекло |
коли на кожне бажання казав «завтра ще встигнеш». |
І він згадує насолоду, яка сповільнила його, |
від кожного світанку радості він відмовлявся, |
кожну втрачену мить, яка тепер змушує його знущатися над розораним роками тілом. |
У морській таверні сидить старий |
що від стільки спогадів, стільки мрій, |
заснула на столі. |