Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні На спецэтапе, виконавця - Крестовый туз. Пісня з альбому Тюрьма-тюрьма, у жанрі ШансонВікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
На спецэтапе(оригінал) |
| Где-то среди леса, среди леса |
| Шёл по спецэтапу эшелон |
| Вдруг на перегоне загорелся |
| Пятый сзади с зэками вагон. |
| Видно чифирнуть решили зэки |
| Караул вагонный крепко спал… |
| Ну, а поезд мчался среди леса |
| Следуя на Западный Урал. |
| Припев: |
| А ветер, ветер пламя раздувал, |
| И языки его аж до небес взлетали… |
| А ветер, ветер ничего не понимал, |
| И вместе с ветром в небо души улетали… |
| И замкнув вагонную проводку, |
| Вспыхнула обшивка на ветру. |
| А чифир для зэка — слаще водки, — |
| Увлеклись, не углядев искру… |
| Лишь со сна охранник оклемался, |
| Охренел, тревогу заорал… |
| А вагон в дыму задыхался, |
| А вагон уже весь пылал… |
| Вспыхнул над тайгою факел в ночи, |
| «Стоп машина!"Лязг тормозов… |
| Крики, мат и вопли зэков внутри |
| Слились в миллион голосов… |
| Спрыгнула охрана, встала гурьбой |
| Окружила весь вагонзак. |
| Дулами ощерился серый конвой, |
| Как клыками стая собак. |
| Орал начальник, мол: «Cтрелять по всем кто выйдет!!! |
| Коль хоть один уйдёт, — отдам под трибунал!!!» |
| И все смотрели как огонь решётки лижет, |
| А ветер дул — он ничего не понимал… |
| А зэки рвались сквозь горящие решётки, |
| Сквозь пол и крышу, каждый факелом горя… |
| Они орали: «Не стреляйте!!!"во все глотки, |
| «Откройте дверь!!!"орали зэки зря… |
| Вот с крыши рухнул человек на оцепление |
| «Я не уйду!" — он обожжённым ртом кричал, |
| Но был приказ — приказ стрелять на поражение, |
| И добросовестно во всех конвой стрелял… |
| Припев. |
| Где-то над тайгою робкий рассвет |
| Как всегда, чуть-чуть занимался… |
| Через час доклад был: «Сбежавших нет, |
| И в живых никто не остался»… |
| Остатки пепла по тайге раздуло, |
| Вагон отцепленный весь догорел дотла… |
| Весь личсостав сквозного караула |
| Был спецуказом награждён тогда… |
| Помнит только ветер как, издав протяжный стон, |
| Следуя на Западный Урал, |
| Вновь помчался поезд, только вот он На один вагон меньше стал… |
| Где-то среди леса, среди леса |
| Шёл по спецэтапу эшелон. |
| Как там получилось — неизвестно… |
| Загорелся вдруг один вагон… |
| А ветер, ветер пепел раздувал… |
| Парили рельсы, тихо остывая… |
| А ветер, ветер ничего не понимал… |
| Стонали души, в небеса взмывая… |
| (переклад) |
| Десь серед лісу, серед лісу |
| Йшов спеціальним ешелоном |
| Раптом на перегоні загорівся |
| П'ятий ззаду з зеками вагон. |
| Видно чифірнути вирішили зеки |
| Караул вагонний міцно спав. |
| Ну, а поїзд мчав серед лісу |
| Слідуючи на Західний Урал. |
| Приспів: |
| А вітер, вітер полум'я роздмухував, |
| І мови його аж до небес злітали... |
| А вітер, вітер нічого не розумів, |
| І разом з вітром у небо душі відлітали… |
| І замкнувши вагонну проводку, |
| Спалахнула обшивка на вітрі. |
| Чифир для зека - солодший за горілку, - |
| Захопилися, не побачивши іскру… |
| Лише зі сну охоронець оклемався, |
| Охренів, тривогу закричав… |
| А вагон у диму задихався, |
| А вагон уже весь палав... |
| Спалахнув над тайгою смолоскип у ночі, |
| «Стоп машина!»Ляз гальм… |
| Крики, мат і крики зеків усередині |
| Злилися в мільйон голосів. |
| Зстрибнула охорона, стала юрбою |
| Оточила весь вагонзак. |
| Дулами ощерився сірий конвой, |
| Як іклами зграя собак. |
| Кричав начальник, мовляв: «Стріляти по всім хто вийде! |
| Якщо хоч один піде,— віддам під суд!!!» |
| І все дивилися як вогонь ґрат лиже, |
| А вітер дув — він нічого не розумів... |
| А зеки рвалися крізь ґрати, що горіли, |
| Крізь підлогу і дах, кожен смолоскипом горя… |
| Вони кричали: «Не стріляйте!» у всі ковтки, |
| «Відкрийте двері!» Кричали зеки дарма… |
| От з даху впала людина на оточення |
| «Я не уйду!» — він обпаленим ротом кричав, |
| Але був наказ — наказ стріляти на пораження, |
| І сумлінно у всіх конвой стріляв... |
| Приспів. |
| Десь над тайгою боязкий світанок |
| Як завжди, трохи займався ... |
| За годину доповідь була: «Втікачів немає, |
| І в живих ніхто не залишився»… |
| Залишки попелу по тайзі роздуло, |
| Вагон відчеплений весь догорів дощенту. |
| Весь особовий склад наскрізної варти |
| Був спецуказом нагороджений тоді… |
| Пам'ятає тільки вітер як, видавши протяжний стогін, |
| Слідуючи на Західний Урал, |
| Знову помчав поїзд, тільки от він на один вагон менше став ... |
| Десь серед лісу, серед лісу |
| Йшов спеціальним ешелоном. |
| Як там вийшло — невідомо... |
| Загорівся раптом один вагон. |
| А вітер, вітер попіл роздмухував... |
| Парили рейки, тихо остигаючи. |
| А вітер, вітер нічого не розумів... |
| Стогнали душі, в небеса злітаючи… |