Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Блондин, виконавця - Крестовый туз. Пісня з альбому Лучшие песни, у жанрі ШансонЛейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Блондин(оригінал) |
| В июльский вечер в городке приморском |
| Гулял по кудрям белым ветерок |
| Шумел прибой, глядели сверху звёзды, |
| Пустой причал, морской сырой песок… |
| В июльский вечер в городке приморском |
| На танцы он девчонку пригласил, |
| Но тут какой-то чёрт по прозвищу «Напёрсток» |
| Сказал:"Чего меня, мол, не спросил?.." |
| Она шепнула:"Уходи отсюда…" |
| Но он остался, хоть он был один, |
| А тот, бухой, орал:"Ну что, давай, паскуда!.." |
| Парнишке белому по прозвищу «Блондин»… |
| И он пошёл к последнему причалу |
| За ним «Напёрсток», с бригадой, пьяной в дым… |
| А вся толпа смотрела тупо и молчала… |
| Он шёл один и четверо за ним… |
| Он шёл один и маленького роста |
| Лишь та девчёнка кинулась к ментам, |
| А те заржали, мол: «Он чемпион по боксу, |
| Мы на посту здесь, разберётся сам!..» |
| Он развернулся и ударил первым — |
| Чего терять-замочат не за грош!.. |
| Двоих — в нокаут, но в запарке сдали нервы, |
| И не заметил у «Напёрстка» нож… |
| Он шёл шатаясь, полз он на коленях… |
| Потом упал он и лежал один… |
| И прохрипел:"Ну где ж вы, люди, сучье племя!.." |
| Парнишка беленький по прозвищу «Блондин»… |
| Двенадцать ран и нож в боку остался… |
| Ещё дышал он где-то полчаса… |
| Он звал людей и он сопротивлялся, |
| Пока в ушах не смолкли голоса… |
| Он на песке лежал у крайнего причала, |
| И закрывались веки чуть дрожа… |
| И ниткой красной тихо кровь стекала |
| В сырой песок по лезвию ножа… |
| И ниткой красной тихо кровь стекала |
| В сырой песок по лезвию ножа… |
| В июльский вечер в городке приморском |
| Гулял по кудрям белым ветерок |
| Шумел прибой, глядели сверху звёзды, |
| Пустой причал, морской сырой песок… |
| Шумел прибой, глядели сверху звёзды, |
| Пустой причал, морской сырой песок… |
| (переклад) |
| У липневий вечір у приморському містечку |
| Гуляв по кучерях білим вітерцем |
| Шумів прибій, дивилися зверху зірки, |
| Порожній причал, морський сирий пісок. |
| У липневий вечір у приморському містечку |
| На танці він дівчинку запросив, |
| Але тут якийсь біса на прізвисько «Наперсток» |
| Сказав: "Чого мене, мовляв, не спитав?.." |
| Вона шепнула: "Іди звідси ..." |
| Але он залишився, хоч він був один, |
| А той, бухою, репетував: "Ну що, давай, паскуда!.." |
| Хлопчику білому на прізвисько «Блондин»… |
| І він пішов до останнього причалу |
| За ним «Наперсток», з бригадою, п'яною вдома. |
| А вся натовп дивився тупо і мовчав... |
| Він йшов один і четверо за ним... |
| Він ішов один і маленького зросту |
| Лише та дівчинка кинулася до ментів, |
| А ті заржали, мовляв: «Він чемпіон з боксу, |
| Ми на посту тут, розбереться сам!..» |
| Він розвернувся і вдарив першим. |
| Чого втрачати-замочать не грош!.. |
| Двох — в нокаут, але в запарці здали нерви, |
| І не помітив у «Наперстка» ніж... |
| Він ішов хитаючись, повз він на колінах. |
| Потім упав він і лежав один ... |
| І прохрипів: "Ну де ж ви, люди, суче плем'я!.." |
| Хлопчина біленький на прізвисько «Блондин»… |
| Дванадцять ран і ніж у боці залишився... |
| Ще дихав він десь півгодини… |
| Він кликав людей і он противився, |
| Поки у вухах не змовкли голоси… |
| Він на піску лежав біля крайнього причалу, |
| І закривалися повіки трохи тремтячи... |
| І ниткою червоною тихо кров стікала |
| У сирий пісок по лезу ножа… |
| І ниткою червоною тихо кров стікала |
| У сирий пісок по лезу ножа… |
| У липневий вечір у приморському містечку |
| Гуляв по кучерях білим вітерцем |
| Шумів прибій, дивилися зверху зірки, |
| Порожній причал, морський сирий пісок. |
| Шумів прибій, дивилися зверху зірки, |
| Порожній причал, морський сирий пісок. |