Переклад тексту пісні Дело было в разведке - Игорь Слуцкий

Дело было в разведке (оригінал)

Я раздвину как ветки те года, что вдали,
Дело было в разведке, посередке земли.
Мы с товарищем Петей не дразнили врага,
Враг нас первым заметил и полез на рога.
В голове два пароля и еще дальше шифры,
Петя вымолвил: «Коля, нажимай на пары,
Чтобы в центре Европы после стольких побед
Мы достали из сердца драгоценный секрет».
Друг мой тертый и битый, и печеный в золе,
Если слышит он: «Bitte», то в ответ: «S'il vous plais».
Может выкушать море, и закушать горой,
Это внешне он горе, а внутри он герой.
А еще он на части переломит пятак,
А еще он по части анекдотов мастак.
Про Чапаева с Анкой, да под кузькину мать,
Тут его только танком — по другому не взять.
Ну, а выходу нету, ну, а в деле провал,
По бокам две кареты, впереди — самосвал.
Петя выплюнул: «Гады», и шагнул как в сортир,
«Гуттен таг, камарады, кто у вас командир?»
И сказал он старшому: «Вам и нам нелегко,
Вот теперь хорошо бы напоследок пивко,
Много сдернул я пробок за свои сорок лет,
Но скажу без подколок — лучше вашего нет».
Их старшой был на морду патриот, как и я,
Срочно сделался гордым и ответил: «Ya, ya»,
Мы сидели в таверне, что звалась «Два козла»,
И скажу откровенно — выпивали без зла,
А потом начал мучить Петя их без речей
Про Чапая, про чукчу и про всех Ильичей.
И забыв о секрете, так смеялись враги,
Что шепнули в клозете: «Не догоним, беги!»
А нам такое два раза ни к чему повторять,
Только пиво, зараза, так мешало бежать.
С той поры тайны смело носит нам их старшой,
Так бывает, коль к делу ты подходишь с душой.

(переклад)

Я розсуну як гілки ті роки, що вдалині,
Справа була в розвідці, посередині землі.
Ми з товаришем Петей не дратували ворога,
Ворог нас першим помітив і поліз на роги.
У голові два паролі і ще далі шифри,
Петя промовив: «Колю, натискай на пари,
Щоб у центрі Європи після стільких перемог
Ми дістали із серця дорогоцінний секрет».
Друг мій тертий і битий, і печений у золі,
Якщо він чує: «Bitte», то відповідь: «S'il vous plais».
Може викушати море, і заїсти горою,
Це зовні він горе, а всередині він герой.
А ще він на частині переламає п'ятак,
А ще він за частиною анекдотів художник.
Про Чапаєва з Анкою, так під кузькину матір,
Тут його тільки танком — по іншому не взяти.
Ну, а виходу нема, ну, а у справі провал,
З боків дві карети, попереду — самоскид.
Петя виплюнув: «Гади», і кронув як у сортир,
«Гуттен таг, камаради, хто у вас командир?»
І сказав він старшому: «Вам і нам нелегко,
От тепер добре, якби насамкінець пивко,
Багато зірвав я пробок за свої сорок років,
Але скажу без підколок — краще за вас немає».
Їхній старший був на морду патріот, як і я,
Терміново став гордим і відповів: «Ya, ya»,
Ми сиділи в таверні, що звалася «Два цапи»,
І скажу відверто — випивали без зла,
А потім почав мучити Петя їх без промов
Про Чапая, про чукчу і про всіх Іллічів.
І забувши про секрет, так сміялися вороги,
Що шепнули в Клозеті: «Не доженемо, біжи!»
А нам таке двічі ні до чого повторювати,
Тільки пиво, зараза, так заважало тікати.
З того часу таємниці сміливо носить нам їх старшої,
Так буває, якщо ти підходиш із душею.