Переклад тексту пісні Je connaissais pas Paris le matin - Grand Corps Malade

Je connaissais pas Paris le matin (оригінал)

J’ai pris mon réveil de vitesse et ça c’est assez rare
Je me suis levé sans lui, sans stress, pourtant je m'étais couché tard
J’ai mis Morphée à l’amende, en plus dehors y a un pur temps
Pas question que la vie m’attende, j’ai un rendez-vous important
Ce matin mon tout petit déj' n’a pas vraiment la même odeur
Ce matin mon parking tout gris n’a pas vraiment la même couleur
Je sors pour une occasion spéciale que je ne dois pas rater
Ce matin j’ai un rencard avec un moment de liberté
C´est qu’après pas mal d'études et quatre ans de taf à plein temps
Je me suis permis le luxe de m’offrir un peu de bon temps
Plus d’horaires à respecter, finies les semaines de quarante heures
Finies les journées enfermé, adieu la gueule des directeurs
J’ai rendez-vous avec personne, à aucun endroit précis
Et c’est bien ça qui cartonne écoute la suite de mon récit
Aujourd’hui, j’ai rien à faire et pourtant je me suis levé tôt
A mon ancienne vie d´affaires, j’ai posé un droit de véto
C’est un parcours fait de virages, de mirages, j’ai pris de l'âge
Je nage vers d´autres rivages, d’une vie tracée je serai pas un otage
Un auteur de textes, après un point je tourne la page
Pour apprécier demain et mettre les habitudes en cage
Je sais pas où je vais aller je me laisse guider par mon instinct
Fasciné par cette idée je kiffe tout seul c’est mon instant
Le soleil me montre la direction, ne crois pas que j’enjolive
C’est un moment plein d'émotion attends, j’avale ma salive
Je veux checker les éboueurs et aux pervenches rouler des pelles
Y a du bon son dans la voiture quand j’arrive Porte de La Chapelle
Alors je m’enfonce dans Paris comme si c'était la première fois
Je découvre des paysages que j’ai pourtant vus cinq cent fois
Je crois que mon lieu de rendez-vous sera cette table en terrasse
Café-croissant-stylo-papier, ça y est tout est en place
Je vois plein de gens autour de moi qui accélèrent le pas
Ils sont pressés et je souris car moi, je ne le suis pas
Je connaissais pas Paris le matin et son printemps sur les pavés
Ma vie redémarre pourtant on peut pas dire que j´en ai bavé
La route est sinueuse, je veux être l’acteur de ses tournants
C´est mon moment de liberté, je laisserai pas passer mon tour, non
Puis je vois passer une charmante dans un beau petit tailleur
Elle me regarde comme on regarde un beau petit chômeur
Quand je la vois elle esquive et fait celle qui ne m’a pas calculé
Je réalise avec plaisir que socialement j’ai basculé
Il est lundi dix heures et j’ai le droit de prendre mon temps
Mon teint, mon ton sont du matin et y a personne qui m’attend
Y a tellement de soleil qu’y a que le ciment qui fleurit pas
Il est lundi onze heures et moi je traîne dans Ris-Pa
Loin de moi l’envie de faire l’apologie de l’oisiveté
Mais elle peut aider à se construire, laisse-moi cette naïveté
Puis de toute façon j’ai mieux à faire que me balader dans Paname
Dès demain je vois des enfants pour leur apprendre à faire du slam
Je connaissais pas Paris le matin, voilà une chose de réparée
Je sais pas trop ce qui m’attend, mais ce sera loin d´une vie carrée
Moi j’ai choisi une voie chelou, on dirait presque une vie de bohème
Mais je suis sûr que ça vaut le coup, moi j’ai choisi une vie de poèmes

Je connaissais pas Paris le matin (переклад)

Я взяв свій будильник, і це досить рідко
Я вставала без нього, без стресу, але лягала пізно
Я оштрафував Морфея, до того ж надворі чистий час
Життя мене не чекає, у мене важлива зустріч
Сьогодні вранці мій крихітний сніданок не так пахне
Сьогодні вранці моя сіра стоянка не виглядає так само
Я виходжу на особливу подію, яку не можу пропустити
Сьогодні вранці у мене побачення з хвилиною свободи
Це після тривалого навчання та чотирьох років повної роботи
Я дозволив собі розкіш трохи добре провести час
Більше не потрібно дотримуватися розкладів, не більше сорокагодинних тижнів
Більше жодних днів під замком, до побачення вуста директорів
У мене ні з ким зустріч, ні в якому місці
І це те, що хіти, слухайте решту моєї історії
Сьогодні мені нема чим зайнятися, але я встав рано
На своє старе ділове життя я наклав вето
Це подорож поворотів, міражів, я постарів
Я пливу до інших берегів, життя на карті я не буду заручником
Автор текстів, через деякий час я перегортаю сторінку
Насолоджуватися завтрашнім днем ​​і закладати звички в клітку
Я не знаю, куди йду, дозволяю своїм інстинктам керувати мною
Захоплений цією ідеєю, мені подобається одна, це мій момент
Сонце вказує мені напрямок, не думай, що я прикрашаю
Це хвилина, повна емоцій, чекай, я ковтаю слину
Хочу перевірити сміттєзбірники і барвінок катати лопатами
Коли я прибув до Порт-де-ла-Шапель, у машині є хороший звук
Тож я порину в Париж, наче вперше
Я відкриваю для себе краєвиди, які бачив п’ятсот разів
Я вірю, що місцем моєї зустрічі буде цей стіл на терасі
Кава-круасан-ручка-папір, ось і все, все на місці
Я бачу, як багато людей навколо мене набирають темп
Вони поспішають, а я посміхаюся, бо ні
Я не знав Парижа вранці та його весни на бруківці
Моє життя відновлюється, але не можна сказати, що мені було важко
Дорога звивиста, я хочу бути актором її поворотів
Це моя вільна хвилинка, я не дам пройти своїй черзі, ні
Потім я бачу чудову жінку в гарному маленькому костюмі
Вона дивиться на мене, як на гарного безробітного хлопця
Коли я бачу її, вона ухиляється і робить того, хто мене не розрахував
Я із задоволенням усвідомлюю, що в соціумі мене похитнуло
Зараз понеділок десята, і я маю право не поспішати
Мій колір обличчя, мій тонус ранкові, і мене ніхто не чекає
Сонця так багато, що цемент не цвіте
У понеділок одинадцята, а я тусую в Ріс-Па
Далеко мені прославляти неробство
Але вона може допомогти побудувати себе, залиш мені цю наївність
Тоді у мене є кращі справи, ніж гуляти Парижем
Завтра бачу дітей, щоб вчити їх хлопати
Я не знав Парижа зранку, ось щось виправили
Не знаю, що мене чекає, але це буде далеко від квадратного життя
Я вибрав дивний шлях, це майже здається богемним життям
Але я впевнений, що воно того варте, я обрав життя поезією