Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні 1er janvier 2010, виконавця - Grand Corps Malade. Пісня з альбому 3ème temps, у жанрі Эстрада
Дата випуску: 17.10.2010
Лейбл звукозапису: Anouche
Мова пісні: Французька
1er janvier 2010(оригінал) |
Premier Janvier 2010, j’ai envie d’aller m’assoir |
Pour raconter à ma feuille la suite de cette histoire |
Pas de bonnes résolutions pour la nouvelle année |
Mais plutôt l’heure d’un bilan pour mieux savoir où aller |
2006 à 2009 plus de 250 concerts |
Tenter de donner du plaisir je crois que c’est bien à ça qu’on sert |
En donner pour mieux en prendre ça procure du renfort à l'âme |
Et du sourire à revendre depuis qu’on m’appelle Grand Corps Malade |
Cette histoire est insensée je l’ai écrite sans calcul |
Mais parfois pour mieux avancer faut savoir prendre du recul |
Alors je regarde devant moi j’observe cet escalier |
Et sur la prochaine marche y a un stylo et du papier |
Alors pas sur que je sois à ma place sur les plateaux de télévision |
J’y vais avec prudence et un p’tit air de dérision |
Et si c’est le seul prix à payer pour tourner l’année prochaine |
J’irais sans me faire prier car ma seule vraie place est sur scène |
Je suivrai ma voix pour que ma voix refasse des siennes |
Je resterai à ma place et ma seule vraie place est sur scène |
Je l’ai compris sans faire exprès et je prolonge l’innocence |
Quand je me sens là tout prêt je peux réaliser ma chance |
Dans la musique grâce à vous j’ai déjà un peu de vécu |
Dans la musique je suis venu j’ai vu j’ai du cul |
Alors c’est bon je reste ici pour aujourd’hui ça c’est noté |
Je continue cette vie mais j’oublie pas ses à-côtés |
Les à-côtés que tu ne vois pas loin des spots et des projecteurs |
Les petits projets en bas de chez moi qui me font du bien j’y mets du cœur |
Car j’ai besoin de ces heures à la résidence Croizat |
Toutes ces mamies sont des grandes sœurs et quand elles slament crois moi |
Il y a de l'émotion au delà des normes quand leur vies devient leurs thèmes |
Il y a plus de fond et plus de forme que sur toute la bande FM |
Je vois le sourire d’un enfant quand il écrit ses premiers vers |
J’irai faire slamer les écoles tant que ce cadeau me sera offert |
J’irai faire slamer les prisons comme à Fleury, Poissy et Frêne |
Quel que soit le public au fond ma seule vraie place est sur scène |
1er janvier 2010 j’ai bien envie de me lever |
Pour traverser mon réel en continuant à rêver |
J’ai trop d’envies trop d’attentes pas le temps de jouer les flemmards |
Tu connais ma team et mon thème alors tu sais que ça peux ché-mar |
Je sais pas si tout est mérité parfois je me sens redevable |
Parce que la roue a tourné pour m’offrir une suite équitable |
Pour effacer les nuits sans rêves les jours sans ciel qu’il y a derrière |
Car comme la dis Brahim j’ai traversé plusieurs déserts |
Si ces déserts sont sans parole c’est que je garde de la pudeur |
Si tu ne vois jamais ma rage c’est que je peux gérer mes humeurs |
Si tu vois rarement ma peine c’est que ma joie est supérieure |
Si tu ne vois jamais mes larmes c’est parce qu’elles coulent à l’intérieur |
Pas besoin de crier trop fort j’ai arrêté de me chercher |
Moi j’ai les pieds sur terre et ça me suffira pour marcher |
Pour savoir quelle est ma voie pour que ma voix refasse des siennes |
Je resterai à ma place et ma seule vraie place est sur scène |
(переклад) |
Першого січня 2010 року я хочу сісти |
Щоб розповісти моєму листку решту цієї історії |
Ніяких новорічних рішень |
Але скоріше час для оцінки, щоб краще знати, куди йти |
З 2006 по 2009 рік понад 250 концертів |
Намагаючись доставити задоволення, я думаю, що ми для цього |
Дати її краще прийняти дає сили душі |
І посмішок, оскільки вони називають мене Grand Corps Malade |
Ця історія божевільна, я написав її без розрахунків |
Але іноді, щоб краще рухатися вперед, потрібно знати, як зробити крок назад |
Тож я дивлюся вперед і дивлюся на ці сходи |
А на наступному кроці – ручка і папір |
Тому я не впевнений, що належу до телевізорів |
Я йду з обережністю і трохи насмішку |
Що, якщо це єдина ціна, яку потрібно заплатити за зйомки наступного року |
Я б пішов, щоб мене не просили, тому що моє єдине справжнє місце – на сцені |
Я піду за своїм голосом, щоб мій голос повернувся |
Я залишуся на своєму місці, і моє єдине справжнє місце – на сцені |
Я зрозумів це, не зробивши цього навмисне, і продовжую невинність |
Коли я відчуваю себе готовим, я можу усвідомити свою удачу |
У музиці завдяки вам я вже маю невеликий досвід |
У музиці, яку я прийшов, я побачив, що у мене є дупа |
Тож нічого, я залишуся тут на сьогодні, це відзначено |
Я продовжую це життя, але не забуваю його сторони |
Переваги, які ви не побачите далеко від прожекторів і прожекторів |
Маленькі проекти внизу, які приносять мені користь, я вкладаю в це своє серце |
Тому що мені потрібні ці години в резиденції Круаза |
Усі ці бабусі - старші сестри, і коли вони б'ють, повір мені |
Емоції виходять за межі норми, коли їхнє життя стає їх темою |
Там більше дна і більше форми, ніж у всьому діапазоні FM |
Я бачу посмішку дитини, коли вона пише свої перші рядки |
Я буду грюкати школами, доки мені дано цей подарунок |
Я піду і грюкну в’язниці, як у Флері, Пуассі та Френі |
Незалежно від аудиторії на задньому плані, моє єдине справжнє місце – на сцені |
1 січня 2010 р. Дуже хочеться встати |
Перетнути мою реальність, продовжуючи мріяти |
У мене занадто багато бажань, занадто багато очікувань, немає часу, щоб гратися лінивими |
Ви знаєте мою команду і мою тему, тому знаєте, що вона може che-mar |
Я не знаю, чи все заслужено, іноді я відчуваю себе в боргу |
Тому що колесо повернулося, щоб дати мені чесну їзду |
Щоб стерти ночі без снів, дні без неба |
Бо, як сказав Брагім, я перетнув кілька пустель |
Якщо ці пустелі безмовні, то це тому, що я маю скромність |
Якщо ти ніколи не побачиш моєї люті, я зможу впоратися зі своїм настроєм |
Якщо ви рідко бачите мій біль, тоді моя радість ще більша |
Якщо ви ніколи не бачите моїх сліз, то це тому, що вони течуть всередині |
Не треба кричати занадто голосно, я перестав шукати себе |
Я тримаю ноги на землі, і цього буде достатньо, щоб ходити |
Щоб знати, як повернути мій голос на правильний шлях |
Я залишуся на своєму місці, і моє єдине справжнє місце – на сцені |