| І ми були звільнені
 | 
| З лещата ізоляції
 | 
| Від мук корупції
 | 
| І аморальний суверенітет
 | 
| Вони принесли нам мир
 | 
| За такою невблаганною ціною
 | 
| Тож ми схвалюємо їхні самовіддані вчинки
 | 
| Бо тепер ми нарешті живемо
 | 
| Ми, ми не відпустимо, ні
 | 
| І ми встанемо, об’єднаємо всіх, кого знаємо
 | 
| І ми зберемо молодих і старих, щоб воювати цю війну
 | 
| Вони дали нам надію
 | 
| Тож ми будемо гордитися, виганяти ненависть із наших домівок
 | 
| Ми ніколи не відпустимо
 | 
| Вони впали, захлинувшись
 | 
| З їхніх власних слів
 | 
| Наші герої соромили їх усіх
 | 
| На своїх місцях
 | 
| Згинаючись
 | 
| Вони читають історії крізь наші шрами
 | 
| Ці слова визначать, хто ми є
 | 
| Не більше
 | 
| Вирвіться з непримиримого, безжального утримання
 | 
| Прагнемо жити, так що нарешті ми візьмемо контроль
 | 
| Досить мерзенного, дикого лайна
 | 
| Злий, настав час встати і боротися з цим
 | 
| Ми утримуємо наші будинки, і ми знищимо зло
 | 
| Шановні герої
 | 
| Перед тим, як ви приїхали, ми були сумні й налякані
 | 
| Ми дякуємо вам за вашу жертву, ваша смерть не буде марною
 | 
| Після катувань і болю, які нам довелося зазнати
 | 
| Ми хочемо, щоб ви всі знали
 | 
| Вони можуть зламати нам кістки
 | 
| Вони можуть нас бити, шмагати, кидати каміння
 | 
| Але вони не можуть зламати нашу душу
 | 
| Вони можуть спробувати, але не зможуть
 | 
| Щоб мати наше життя
 | 
| Наше існування і наша свобода
 | 
| Ми не відступимо й ніколи не будемо переможені
 | 
| Ми піднімемося
 | 
| Віддані та сильні завжди будуть жити |