| І ми були звільнені
|
| З лещата ізоляції
|
| Від мук корупції
|
| І аморальний суверенітет
|
| Вони принесли нам мир
|
| За такою невблаганною ціною
|
| Тож ми схвалюємо їхні самовіддані вчинки
|
| Бо тепер ми нарешті живемо
|
| Ми, ми не відпустимо, ні
|
| І ми встанемо, об’єднаємо всіх, кого знаємо
|
| І ми зберемо молодих і старих, щоб воювати цю війну
|
| Вони дали нам надію
|
| Тож ми будемо гордитися, виганяти ненависть із наших домівок
|
| Ми ніколи не відпустимо
|
| Вони впали, захлинувшись
|
| З їхніх власних слів
|
| Наші герої соромили їх усіх
|
| На своїх місцях
|
| Згинаючись
|
| Вони читають історії крізь наші шрами
|
| Ці слова визначать, хто ми є
|
| Не більше
|
| Вирвіться з непримиримого, безжального утримання
|
| Прагнемо жити, так що нарешті ми візьмемо контроль
|
| Досить мерзенного, дикого лайна
|
| Злий, настав час встати і боротися з цим
|
| Ми утримуємо наші будинки, і ми знищимо зло
|
| Шановні герої
|
| Перед тим, як ви приїхали, ми були сумні й налякані
|
| Ми дякуємо вам за вашу жертву, ваша смерть не буде марною
|
| Після катувань і болю, які нам довелося зазнати
|
| Ми хочемо, щоб ви всі знали
|
| Вони можуть зламати нам кістки
|
| Вони можуть нас бити, шмагати, кидати каміння
|
| Але вони не можуть зламати нашу душу
|
| Вони можуть спробувати, але не зможуть
|
| Щоб мати наше життя
|
| Наше існування і наша свобода
|
| Ми не відступимо й ніколи не будемо переможені
|
| Ми піднімемося
|
| Віддані та сильні завжди будуть жити |