Переклад тексту пісні Я хотел бы умереть во сне - АДО

Я хотел бы умереть во сне (оригінал)

Я хотел бы умереть во сне.
Хоть под снегом, хоть под летний дождь.
Говорите, что не впрок,
Говорите, что не в срок,
Да уж, видно, не дождаться мне.
Ну, а взяли-то немногого мы:
Снега талого — и тот как вода.
Все крутые берега
Моет бурная река
Уходили с берегов на стога.
А базар был ходу факелам дать,
Чтоб огнями разгулять ночь к утру.
Просидевши у печи,
Запалили фитили,
Выносили — гаснут все на ветру.
А на паперти тяжелая дверь,
А над нею — золотые купола.
Ай, взлететь, да не упасть,
За дружков своих пропасть,
Да в малину баба снова увела…
Выходи скорей гулять хоровод.
Береглася от людей для кого:
Для блатного упыря
И его забавы для
Ну, иди теперь, роди всем змея.
Ой, уткнуться бы башкою в хвой
Да слезами выгнать сердца хворь.
В кровь зубами рву уста,
Кругом темень-пустота,
Звезды падают, ой, мать, красота!
И добилися кому невтерпеж.
И томились за здорово живешь.
Только тливо все болит,
Самогоном все разит,
А смертям всегда несметен был счет.
Ой, опомнись, Стеха, руки горят,
Птицы снова стороною летят:
Только чахлым воронам
По дороге ближе к нам
Умирать с людьми — и то пополам.
А меняй мое добро на коня.
Пусть лежит свободно дышит земля.
Я б, заснявши башмаки,
Побросал бы все мешки,
Да грехи за ним бежать не велят.
Я хотел бы умереть во сне.
Хоть под снегом, хоть под летний дождь.
Говорите, что не впрок,
Говорите, что не в срок,
Да уж, видно, не дождаться мне…

(переклад)

Я хотів би померти уві сні.
Хоч під снігом, хоч під літній дощ.
Кажіть, що не прорік,
Говоріть, що не в термін,
Так, вже, видно, не дочекатися мені.
Ну, а взяли трохи ми:
Снігу талого — і той як вода.
Всі круті береги
Миє бурхлива річка
Йшли з берегів на стогу.
А базар був ходу факелам дати,
Щоб вогнями розгуляти ніч до ранку.
Просидівши біля печі,
Запалили ґноти,
Виносили — гаснуть усі на вітрі.
А на паперті важкі двері,
А над нею золоті куполи.
Ай, злетіти, та не впасти,
За друзів своїх прірва,
Так в малину баба знову повела...
Виходь швидше гуляти хоровод.
Береглася від людей для кого:
Для блатного упиря
І його забави для
Ну, йди тепер, народи всім змія.
Ой, уткнутися би головою в хвой
Так сльозами вигнати серця хворобу.
В кров зубами рву уста,
Навколо темрява-порожнеча,
Зірки падають, ой, мати, краса!
І добилися кому невтерпі.
І томилися за здорово живеш.
Тільки тліво все болить,
Самогоном все вражає,
А смертям завжди незліченний був рахунок.
Ой, схаменись, Стеха, руки горять,
Птахи знову стороною летять:
Тільки хирлявим воронам
Дорогою ближче до нас
Вмирати з людьми — і то наполовину.
А міняй моє добро на коня.
Нехай лежить вільно дихає земля.
Я б, знявши черевики,
Покидав би всі мішки,
Так гріхи за ним бігти не велять.
Я хотів би померти уві сні.
Хоч під снігом, хоч під літній дощ.
Кажіть, що не прорік,
Говоріть, що не в термін,
Так, вже, мабуть, не дочекатися мені…