Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Осколки, виконавця - АДО. Пісня з альбому 25 горошин, у жанрі Русский рок
Дата випуску: 20.10.2016
Лейбл звукозапису: Союз Мьюзик
Мова пісні: Російська мова
Осколки(оригінал) |
Все уже знают, что происходит, |
И всем на то наплевать. |
Мир покачнулся, и рассыпались звезды, |
И нам их уже не собрать. |
Рассыпались на золотые осколки, |
Горячими падали в снег, |
Дети кричали и били в ладоши, |
А земля излучала свет. |
Казалось, что это музыка, |
Казалось, что так будет всегда — |
Но осколки гасли быстрей, чем спички, |
Покрывались корочкой льда… |
И очень хотелось выйти за дверь |
Или хотя бы взглянуть в окно, |
Но двери все превратились в щели, |
А за окнами стало темно. |
Еще можно было думать, что это случайность, |
Недостойный шуточки час, |
Но один мужичок наконец догадался, |
И сказал, что так думать нельзя. |
Ну что ж вы, мыши, попрятались, |
Будто это все не про вас? |
Под себя гребли, как лопатами, |
Так чего же удивляться сейчас? |
И тот же мужичок, взяв палку с веревкой, |
Куда-то собрался идти. |
Мол, с вами, как в яме, а так есть надежда, |
Пока человек в пути. |
Пока впереди хоть краешек неба, |
Пока меня держит земля… |
Сказал — и ушел, оперевшись на палку, |
Колокольчиком тихо звеня. |
(переклад) |
Всі вже знають, що відбувається, |
І всім на то наплювати. |
Світ похитнувся, і розсипалися зірки, |
І нам їх вже не збирати. |
Розсипалися на золоті уламки, |
Гарячими падали у сніг, |
Діти кричали і били в долоні, |
А земля випромінювала світло. |
Здавалося, що це музика, |
Здавалося, що так завжди буде— |
Але осколки гасли швидше, ніж сірники, |
Покривалися скоринкою льоду. |
І дуже хотілося вийти за двері |
Або хоч би поглянути у вікно, |
Але двері все перетворилися на щілини, |
А за вікнами стало темно. |
Ще можна було думати, що це випадковість, |
Негідний жарти година, |
Але один чоловік нарешті здогадався, |
І сказав, що так думати не можна. |
Ну, що ви, миші, поховалися, |
Неначе це все не про вас? |
Під себе греблі, як лопатами, |
Тож чого дивуватися зараз? |
І той же мужичок, взявши палицю з мотузкою, |
Кудись збирався йти. |
Мовляв, з вами, як у ямі, а так є надія, |
Поки що людина в дорозі. |
Поки попереду хоч краєчок неба, |
Поки що мене тримає земля… |
Сказав — і пішов, спершись на палку, |
Дзвіночком тихо брязкаючи. |