| Зібралися урки поміняти малину
|
| Для цього сходняк влаштували в лісі,
|
| Прийшов ведмідь, і з ним шипач-ослина
|
| Тасівки били, чекали лисицю.
|
| Вони не знали, що лисиця штильна
|
| Менту шакалу всіх поспіль здала,
|
| І він ломився на сходняк ворітний,
|
| Піднявши з Мура старі справи.
|
| Метнули стопку, розсілися біля їли,
|
| Осел банкує, хмикаючи в кулак
|
| Курили дур, про суку мурку співали
|
| Коротше, час провели ніштяк. |
| - 2р
|
| програй
|
| А в цей час заєць-штопорило
|
| З підробленою ксивою на бану стирчав,
|
| З ментом шакалом він побачив чиєсь рило,
|
| І в ньому лисицю-навідницю дізнався.
|
| Скипіла кров: "Продалася, пропадлина!"
|
| Заревів Косий, глянувши на небеса,
|
| Він скинув кліфт, блиснула раптом волина,
|
| Пролунав постріл, і впала лисиця.
|
| Злодюжку-зайця тут в'язнули,
|
| Шакал репетує: «Вважай, тобі башта!»
|
| Його недбало в воронок впхнули,
|
| Впавши на підлогу, сказав він тихо «Ша!»
|
| «Шо, я ль не урка, чи багато ль на свободі?
|
| Чи я з мостиркою зовсім не знаком?
|
| Я обковтаюся під чого попало,
|
| І восьмерик сплету я на дурдом».
|
| програй
|
| А вовк домушник, бачачи всю картину,
|
| Коли косою на бану підняв вайдот,
|
| Він вголос подумав: «Треба вшиватися,
|
| Рятувати сходняк, доки шакал прийде...» |