Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Бали, виконавця - Триада. Пісня з альбому Мои глаза открыты, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 23.01.2017
Лейбл звукозапису: Студия СОЮЗ
Мова пісні: Російська мова
Бали(оригінал) |
Лишь в её глазах душа моя не болит |
Не дави, видишь, пока то ли жалюзи, то ли ночь |
Свет не пускает в мои окна |
И не спрашивает кто сможет его дать мне |
Заслонили моё солнце пеленою, замолчи |
Лучше не пой, тешит блеск разорванных струн той гитары |
Она поёт про остров |
Не увидеть, видимо, лучей острых |
Тебе быть чьей? |
Мне быть чьим? |
То дымим, смотрим грустный фильм известных кинофирм |
Вдоль фонари по паркам, а также завтра и послезавтра |
Видимо, любовь нашу пишет очень скучный автор |
Уже на завтрак в глазах уже нет тех огней |
Лучше назад и всё вернуть прочь от этих дней |
Душит будто кто-то, хоть убей, монотонность достала |
Душа пуста моя, да и ты, наверно, устала |
Пускай, мы сами по себе будем, пускай осудят |
Корабль отношений стал посудиной, так можно сумничать |
Спектакль этот ни к чему, просто скажу, сидя напротив, |
Что ухожу и пофиг, я ведь не профи в этих делах |
Вечер настал и ты вошла, затмив весь кафешный план |
Не присяв сказала: «Отношения, какими хотели видеть, не были. |
Мне нужно солнце ярче, как на острове Бали» |
Лишь в её глазах душа моя не болит |
Не дави, видишь, пока то ли жалюзи, то ли ночь |
Свет не пускает в мои окна |
И не спрашивает кто сможет его дать мне |
Заслонили моё солнце пеленою, замолчи |
Лучше не пой, тешит блеск разорванных струн той гитары |
Она поёт про остров |
Не увидеть, видимо, лучей острых |
В жёлтой прессе нам не увидеть подобных сенсаций |
да уж, жизнь подсуетила ситуацию |
Я где-то месяц думал, как нам с тобой растаться |
То момент был неподходящим, то я стеснялся, |
Но в тот день я решил уже на все 100, |
Что скажу всё как есть, от души, честно, |
Что тень легла на сердце, уснула романтика |
Не вьётся наша песня, эмоции бантиком, |
Но ты, ты меня опередила |
Расставила точки над и, двери закрыла |
Всё вроде правильно, так почему же загрустил я? |
Что-то растаяло внутри и вдруг заскулило |
Перевернулось всё в миг с ног на голову |
Откуда боль эта внутри, беспордонная, наглая? |
Дрожь с головы до пят и обратно |
Я понял — не могу жить без тебя |
И это так приятно |
Лишь в её глазах душа моя не болит |
Не дави, видишь, пока то ли жалюзи, то ли ночь |
Свет не пускает в мои окна |
И не спрашивает кто сможет его дать мне |
Заслонили моё солнце пеленою, замолчи |
Лучше не пой, тешит блеск разорванных струн той гитары |
Она поёт про остров |
Не увидеть, видимо, лучей острых |
(переклад) |
Лише в її очі душа моя не болить |
Не тисни, бачиш, поки то жалі, то чи ніч. |
Світло не пускає в мої вікна |
І не питає хто зможе його дати мені |
Заслонили моє сонце пеленою, замовкни |
Краще не пий, тішить блиск розірваних струн тієї гітари |
Вона співає про острів |
Не побачити, мабуть, променів гострих |
Тобі бути чиєю? |
Мені бути чиїм? |
Тож, дивимося сумний фільм відомих кінофірм |
Вздовж ліхтарі за парками, а також завтра і післязавтра |
Мабуть, кохання наше пише дуже нудний автор |
Вже на сніданок у очах вже немає тих вогнів |
Краще тому і все повернути геть від цих днів |
Душить ніби хтось, хоч убий, монотонність дістала |
Душа порожня моя, та й ти, мабуть, втомилася |
Нехай, ми самі по собі будемо, нехай засудять |
Корабель відносин став посудиною, тож можна сумніватися |
Спектакль цей ні до чого, просто скажу, сидячи навпроти, |
Що йду і пофіг, я бо не профі в ціх справах |
Вечір настав і ти увійшла, затьмаривши весь кафешний план |
Не присяв сказала: «Відносини, якими хотіли бачити, не були. |
Мені потрібне сонце яскравіше, як на острові Балі» |
Лише в її очі душа моя не болить |
Не тисни, бачиш, поки то жалі, то чи ніч. |
Світло не пускає в мої вікна |
І не питає хто зможе його дати мені |
Заслонили моє сонце пеленою, замовкни |
Краще не пий, тішить блиск розірваних струн тієї гітари |
Вона співає про острів |
Не побачити, мабуть, променів гострих |
У жовтій пресі нам не побачити подібних сенсацій |
так, вже життя підбурювало ситуацію |
Я десь місяць думав, як нам з тобою розлучатися |
То момент був невідповідним, то я соромився, |
Але в той день я вирішив уже на всі 100, |
Що скажу все як є, від душі, чесно, |
Що тінь лягла на серце, заснула романтика |
Не в'ється наша пісня, емоції бантиком, |
Але ти, ти мене випередила |
Розставила крапки над і, двері зачинила |
Все ніби правильно, то чому ж засумував я? |
Щось розтануло всередині і раптом заскулило |
Перевернулося все в мить з ніг на голову |
Звідки біль цей усередині, безпордонний, нахабний? |
Тремтіння з голови до п'ят і назад |
Я зрозумів—не можу жити без тебе |
І це так приємно |
Лише в її очі душа моя не болить |
Не тисни, бачиш, поки то жалі, то чи ніч. |
Світло не пускає в мої вікна |
І не питає хто зможе його дати мені |
Заслонили моє сонце пеленою, замовкни |
Краще не пий, тішить блиск розірваних струн тієї гітари |
Вона співає про острів |
Не побачити, мабуть, променів гострих |