
Лейбл звукозапису: СОЮЗ MadStyle
Мова пісні: Російська мова
Где-то далеко(оригінал) |
Если бы люди могли остановить дни, |
Я бы стал ветром в поле и облетел страны |
Я бы помог всем забыть обиды и зло, |
Пустые войны и смерти, но видно не суждено |
Каждый раз я плачу всердцах, смотря на стариков, |
На границы жизней людей и молодых дураков |
Избавьте от оков! |
Но кара умных — горе, |
А карма глупых — насмешки, тупых проблем море |
Дети играют в войну, отцы на дне стакана, |
Матери работают за троих, тянется дней пустых драма |
Скупых семь нот гамма качает души в такт, |
Лирика объединяет людей — это далеко не придуманный факт |
Темные переходы, протянутые руки, залитые глаза, |
Судьбы, одежды, души на дне скуки, |
Их дети плачут ночами. |
Боже за что нам это? |
Мы слышали про счастье! |
Люди хорошо живут где-то |
Припев: |
Звезды подарила ночь, |
Оставив беды солнцу, впустив в дома темноту |
Небо унеси печали прочь, |
Сильными сделай людей, освободи смысл дней |
Где-то далеко, где расцветают грезы, |
Зреют плоды добра, и не текут слезы, |
Под кронами счастья люди не помнят бед, |
И льются реки радости за гранью счета лет |
Где-то далеко, где расцветают грезы, |
Зреют плоды добра, и не текут слезы, |
Под кронами счастья люди не помнят бед, |
И льются реки радости за гранью счета лет |
Где-то далеко… |
Порою роем у края рая норы минора в горе, |
Стоя по трое в строе рубим кроны Рубикона, |
Под краны подставляем рук раны крови покроя |
Да я и сам в этом море топлю корму, не скрою |
Коридоры вздора по грамму сводят с ума маму, |
Мало по малу с тылу остыли в пыли дали |
Или пули били в стили и порвали дни мои, |
Но метели метили на мели параллелей земли |
Капли тая стекают по лицам любимых, |
Вдох — выдох и у обоих сердца вывих |
Их стих будут писать крыльями в облаках — |
Слово за словом оловом, потом за взмахом взмах |
Путями нити маня тянут прямо в Heaven City, |
Сливая силами сердца в едином монолите. |
Молите простить всех тех, кого ковал грех, |
Колол колами лени в пламени клоня колени |
Звезды подарила ночь, |
Оставив беды солнцу, впустив в дома темноту |
Небо унеси печали прочь, |
Сильными сделай людей, освободи смысл дней |
Припев: |
Где-то далеко, где расцветают грезы, |
Зреют плоды добра, и не текут слезы, |
Под кронами счастья люди не помнят бед, |
И льются реки радости за гранью счета лет |
Где-то далеко, где расцветают грезы, |
Зреют плоды добра, и не текут слезы, |
Под кронами счастья люди не помнят бед, |
И льются реки радости за гранью счета лет |
Под кронами счастья люди не помнят бед, |
И льются реки радости за гранью счета лет |
(переклад) |
Якби люди могли зупинити дні, |
Я би став вітром у поле і облітив країни |
Я б допоміг усім забути образи і зло, |
Порожні війни та смерті, але видно не суджено |
Щоразу я плачу в серцях, дивлячись на старих, |
На межі життів людей і молодих дурнів |
Позбавте від кайданів! |
Але кара розумних — горе, |
А карма дурних — глузування, тупих проблем море |
Діти грають у війну, батьки на дні склянки, |
Матері працюють за трьох, тягнеться днів порожніх драма |
Скупих сім нот гама качає душі в такт, |
Лірика об'єднує людей - це далеко не придуманий факт |
Темні переходи, простягнуті руки, залиті очі, |
Долі, одягу, душі на дні нудьги, |
Їхні діти плачуть ночами. |
Боже за що нам це? |
Ми чули про щастя! |
Люди добре живуть десь |
Приспів: |
Зірки подарувала ніч, |
Залишивши лиха сонцю, впустивши вдома темряву |
Небо забери печалі геть, |
Сильними зроби людей, звільни сенс днів |
Десь далеко, де розцвітають мрії, |
Зріють плоди добра, і не течуть сльози, |
Під кронами щастя люди не пам'ятають бід, |
І ллються річки радості за гранню рахунку років |
Десь далеко, де розцвітають мрії, |
Зріють плоди добра, і не течуть сльози, |
Під кронами щастя люди не пам'ятають бід, |
І ллються річки радості за гранню рахунку років |
Десь далеко… |
Часом роєм у краю раю нори мінору в горі, |
Стоячи по троє в строю рубаємо крони Рубікона, |
Під крани підставляємо рук рани крові крою |
Та я і сам у цьому морі топлю корму, не скрою |
Коридори нісенітниці по граму зводять з розуму маму, |
Мало по малу з тилу остигли в пилу дали |
Або кулі били в стилі і порвали дні мої, |
Але хуртовини мітили на мілини паралелей землі |
Краплі тая стікають по обличчях коханих, |
Вдих — видих і у обох серця вивих |
Їхніх писатимуть крилами в хмарах— |
Слово за словом оловом, потім за змахом помах |
Шляхами нитки маня тягнуть прямо в Heaven City, |
Зливаючи силами серця в єдиному моноліті. |
Моліть пробачити всіх тих, кого кував гріх, |
Коло колами лінощів в полум'я клоня коліна |
Зірки подарувала ніч, |
Залишивши лиха сонцю, впустивши вдома темряву |
Небо забери печалі геть, |
Сильними зроби людей, звільни сенс днів |
Приспів: |
Десь далеко, де розцвітають мрії, |
Зріють плоди добра, і не течуть сльози, |
Під кронами щастя люди не пам'ятають бід, |
І ллються річки радості за гранню рахунку років |
Десь далеко, де розцвітають мрії, |
Зріють плоди добра, і не течуть сльози, |
Під кронами щастя люди не пам'ятають бід, |
І ллються річки радості за гранню рахунку років |
Під кронами щастя люди не пам'ятають бід, |
І ллються річки радості за гранню рахунку років |