Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Она , виконавця - T9. Пісня з альбому Вдох-Выдох, у жанрі Русский рэпЛейбл звукозапису: СОЮЗ MadStyle
Мова пісні: Російська мова
Она(оригінал) |
| Сны реками прошлого текут к тебе, |
| Смывая дни… И слезы тают на руке. |
| Моя душа одна танцует грустный вальс, |
| И лишь печаль ей тянет руку каждый час… |
| Пустой февраль забрал меня в свою постель, |
| Укрыл зимой и запер холодами дверь, |
| Совсем одна… И даже тень забрала темнота, |
| А звезды падают с небес меняя города. |
| Твои глаза горят теперь чужим огнем, |
| А сердце бьется в чей-то незнакомый дом, |
| Ты далеко… И нет с тобою наших дней, |
| В которых таяли мы с каждым днем сильней! |
| Моя любовь сгорит вместе со мной дотла, |
| Остынет пеплом… И дымом растворит века, |
| И те слова, что ты шептал так нежно мне, |
| Будут лететь над миром нотами во тьме. |
| Память резала чувства! |
| Не спала ночами! |
| После любви — тишина, после любви — грусть! |
| Таяла словно снег перед его глазами… |
| Искала смысл жизни, проклиная пустую верность! |
| Среди молчанья стен она искала ответы: |
| «Остановите дни!!! |
| Мне не спокойно тут!», |
| Искала, билась всердцах, снова срывала одежды — |
| Не получалось забыть прикосновения рук… |
| …Она, гуляла алыми днями, реками рокируя раны, |
| Во все стороны поровну с ветром, метр за метром! |
| Голосом гордым, дымом говорила с городом: |
| «Куда пропал он!!? |
| И за каким забором дом!?». |
| Потом по нотам слезы грозами грузят глаза, |
| А за окном погода кодами колдует холода… |
| Она бежала, не веря, что кончилась ода. |
| Одна в зиме пустой коротала года! |
| Но мое сердце с тобой, и мой покой |
| Унесли сны в холодный дом свой… |
| И я теряю себя среди сонных домов, |
| Среди стеклянных глаз и пустых слов! |
| Ты где-то там далеко, но все равно |
| Я буду помнить тебя, хоть это нелегко… |
| Буду писать письма и отправлять в никуда, |
| Снова сжигать дни и снова ждать Когда… |
| (переклад) |
| Сни ріками минулого течуть до тебе, |
| Змиваючи дні… І сльози тануть на руці. |
| Моя душа одна танцює сумний вальс, |
| І лише сум їй тягне руку щогодини… |
| Порожній лютий забрав мене в свою постіль, |
| Укрив узимку і замкнув холодами двері, |
| Зовсім одна… І навіть тінь забрала темрява, |
| А зірки падають з небес змінюючи міста. |
| Твої очі горять тепер чужим вогнем, |
| А серце б'ється в чийсь незнайомий будинок, |
| Ти далеко... І немає з тобою наших днів, |
| У яких танули ми з кожним днем сильніше! |
| Моє кохання згорить разом зі мною вщент, |
| Охолоне попелом... І димом розчинить повіки, |
| І ті слова, що ти шепотів так ніжно мені, |
| Летітимуть над світом нотами у темряві. |
| Пам'ять різала почуття! |
| Не спала ночами! |
| Після кохання - тиша, після кохання - сум! |
| Танула як сніг перед його очима. |
| Шукала сенс життя, проклинаючи порожню вірність! |
| Серед мовчання стін вона шукала відповіді: |
| «Зупиніть дні! |
| Мені не спокійно тут!», |
| Шукала, билася в серцях, знову зривала одягу. |
| Не виходило забути дотику рук… |
| …Вона, гуляла яскраво-червоними днями, ріками рокуючи рани, |
| На всі боки порівну з вітром, метр за метром! |
| Голосом гордим, димом говорила з містом: |
| «Куди пропав він!!? |
| І за яким парканом будинок!?». |
| Потім по нотах сльози грозами вантажать очі, |
| А за вікном погода кодами чаклує холоди. |
| Вона бігла, не вірячи, що скінчилась ода. |
| Одна в зиму порожній коротала року! |
| Але моє серце з тобою, і мій спокій |
| Винесли сни в холодний будинок свій... |
| І я втрачаю себе серед сонних будинків, |
| Серед скляних очей та порожніх слів! |
| Ти десь там далеко, але все одно |
| Я пам'ятатиму тебе, хоч це нелегко... |
| Писатиму листи і відправлятиму в нікуди, |
| Знову спалювати дні і знову чекати Коли… |