| Сумно, сумно аж за край...
|
| Не дивись на мене, грай, музико, грай!
|
| Зимно, зимно на душі...
|
| Забирай, що хочеш, тількі залиши
|
| Одну калину за вiкном,
|
| Одну родину за столом,
|
| Одну стежину, щоб до дому йшла сама,
|
| Одну любов на все життя,
|
| Одну журбу до забуття
|
| І Україну, бо в нас іншої нема!
|
| Одну калину за вiкном,
|
| Одну родину за столом,
|
| Одну стежину, щоб до дому йшла сама,
|
| Одну любов на все життя,
|
| Одну журбу до забуття
|
| І Україну, бо в нас іншої нема!
|
| Cумно, сумно аж за край...
|
| Так чого ж ти плачеш? |
| Грай, музико, грай!
|
| Крапля горя не зальє,
|
| Наливай, козаче, бо у нас ще є
|
| Одна калина за вiкном,
|
| Одна родина за столом,
|
| Одна стежина, щоб до дому йшла сама,
|
| Одна любов на все життя,
|
| Одна журба до забуття
|
| І Україна, бо в нас іншої нема!
|
| Одна калина за вiкном,
|
| Одна родина за столом,
|
| Одна стежина, щоб до дому йшла сама,
|
| Одна любов на все життя,
|
| Одна журба до забуття
|
| І Україна, бо в нас іншої нема!
|
| Сумно, так і не засну,
|
| Краще буду думать про свою весну
|
| Та й ввійду за небокрай...
|
| Вперше, як в останнє, грай, музико, грай
|
| Про ту калину за вiкном,
|
| Одну родину за столом,
|
| Одну стежину, щоб до дому йшла сама,
|
| Одну любов на все життя,
|
| Одну журбу до забуття
|
| І Україну, бо в нас іншої нема!
|
| Про ту калину за вiкном,
|
| Одну родину за столом,
|
| Одну стежину, щоб до дому йшла сама,
|
| Одну любов на все життя,
|
| Одну журбу до забуття
|
| І Україну, бо в нас іншої нема!
|
| Одна калина за вiкном,
|
| Одна родина за столом,
|
| Одна стежина, щоб до дому йшла сама,
|
| Одна любов на все життя,
|
| Одна журба до забуття
|
| І Україна, бо в нас іншої нема! |