Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Tajemniczy uśmiech, виконавця - Marek Grechuta. Пісня з альбому Marek Grechuta - 40 piosenek, у жанрі Иностранная авторская песня
Дата випуску: 14.12.2010
Лейбл звукозапису: Polskie Nagrania
Мова пісні: Польський
Tajemniczy uśmiech(оригінал) |
W każdym starszym mieście znajdziesz takie domy |
Które stoją kilka wieków niewzruszone |
Zapatrzy się w okno cichy nieznajomy |
I ujrzy jak ktoś też patrzy w jego stronę |
Kobieta ubrana z tamtych lat żywotnych |
Lekko się uśmiecha, niepewna przybysza |
Wykrzykujesz nagle imię jej gwałtownie- |
Gioconda! |
Lecz w oknie pustka, wokół cisza |
Gioconda to ona przemyka |
Po pięknych krużgankach, przestronnych komnatach |
Tam gdzie łuk odcieni, tam gdzie bazylika |
Gdzie zdobne portale arkadów kantata |
To jej, to jej uśmiech zyskał sobie sławę |
Dzisiaj znam plakaty z uśmiechem pełniejszym |
Reklamują pastę, papierosy, kawę |
Sukienki, obuwie o kształcie piękniejszym |
I jeszcze do tego samochód na trawie |
Samolot w obłokach, rakietę na księżyc |
Jak na Leonarda Da Vincii wystawie |
Pomysłów dawniejszych |
Gioconda jej uśmiech na twarzy |
Świat cudów techniki nieśmiało nam wieszczy |
O którym od wieków człowiek ciągle marzy |
Byleby to nie był jednak świat złowieszczy |
Idziesz przez te bramy które znają wieki |
Patrzysz na podwórka, balkony zmurszałe |
Widzisz jak przepływa tędy czas kaleki |
I jak dawne piękno staje się niestałe |
A kiedy zupełnie rozpadnie się w nicość |
Ten świat starych murów, bo był przestarzały |
Przypomni się wtedy smutne, blade lico |
I uśmiech już wtedy bardziej zrozumiały |
Gioconda to ona przemyka |
Po pięknych krużgankach, przestronnych komnatach |
Tam gdzie łuk odcieni, tam gdzie bazylika |
Gdzie zdobne portale arkadów kantata |
(переклад) |
Такі будинки ви знайдете в кожному старому місті |
Які стоять кілька століть непохитно |
Мовчазний незнайомець дивиться у вікно |
І він побачить, як хтось дивиться в його бік |
Жінка, одягнена з тих років життя |
Вона злегка посміхається, невпевнений новачок |
Раптом ви різко викрикуєте її ім’я |
Джоконда! |
Але у вікні нічого немає, навколо тиша |
Джоконда, вона крадеться |
Навколо красиві монастирі, просторі палати |
Де арка тіней, там і базиліка |
Де розташовані декоративні портали аркад кантати |
Це вона, її посмішка зробила собі ім’я |
Сьогодні я знаю плакати з більш повною посмішкою |
Рекламують пасту, сигарети, каву |
Сукні, туфлі красивішої форми |
Плюс машина на траві |
Літак в хмарах, ракета на місяць |
Як на виставці Леонардо да Вінчі |
Старіші ідеї |
Джоконда з усмішкою на обличчі |
Про світ технологічних чудес він розповідає нам сором’язливо |
Люди мріяли споконвіку |
Поки це не був зловісний світ |
Ти проходиш крізь ці ворота, які знають віки |
Подивишся на подвір’я, балкони гнилі |
Ви бачите, як скалічений час проходить так |
І як стара краса стає непостійною |
І коли воно зовсім згорнеться в небуття |
Цей світ старих стін тому, що він застарів |
Тоді згадається сумне, бліде обличчя |
І посмішка тоді була зрозуміла |
Джоконда, вона крадеться |
Навколо красиві монастирі, просторі палати |
Де арка тіней, там і базиліка |
Де розташовані декоративні портали аркад кантати |