Переклад тексту пісні Pieśń wigilijna - Marek Grechuta

Pieśń wigilijna (оригінал)

Na krawędziach dni wisi szara mgła
Wiatr tą kurtynę targa i w niebo gna
I wtedy czasem błyśnie błękit i biel
Gdy coraz więcej barw pojawia się
W jesiennej melancholii krętych dróg
Stuka do okien bram, podchodzi pod nasz próg
Zieleń się w złoto zmienia, srebro i brąz
Korowód tylu barw rusza przed nami w pląs
Na niebie obłok zwija żagle różowe
Bo księżyc już rozpina gwiazdami tło granatowe
Codziennie się staramy, by zrobić podobny cud
Zamienić szarość ziemi w złocisty chleb i miód
Lecz nam to idzie ciężko, czasami tak jak na wspak
Dopomóż w tym nam, Panie, podpowiedz jak
Daj nam więcej siły, więcej siły więc daj
Uczyń w naszym sercu maj, zielony gaj
Niech nas nie poszarza trudów codzienny trans
Niech się czasem zdarzy nam tych kilka szans
Nie ma Twojej winy w tym, że jest jak jest
Ale dla nas zdobądź się na mały gest
Chleba w blasku słońca, wina w blasku gwiazd
Nie opuszczaj murów tych bezbarwnych miast
Szarordzawy mur, bure stada chmur
Tak jakby mury wzięły chmury za wzór
I tylko gdzieś, w oddali, do okna stuk
Gałąź białego bzu…
To wiatr na okarynie przypomina dawny czas
Choć wkoło ciemna noc a księżyc siwy głaz
Że przecież obiecano wino i chleb
O którym ślepy śnił, głuchy usłyszał szept
Od których pąsowieje kwitnący sad
Ryba przy brzegu lśni, zwierzę zostawia ślad
Codziennie się staramy…

Pieśń wigilijna (переклад)

На краю днів висить сірий туман
Вітер підкидає цю завісу і мчить у небо
А потім іноді синьо-білий спалах
Коли з’являється все більше кольорів
В осінній меланхолії звивистих доріг
Він стукає у хвіртку, підходить до нашого порога
Зелений перетворюється на золото, срібло і бронзу
Перед нами вирушає багатобарвна процесія
У небі хмара котить рожеві вітрила
Бо місяць уже розстилає темно-синій фон із зірками
Щодня ми намагаємося робити подібне диво
Перетвори сірість землі на золотий хліб і мед
Але нам важко, іноді навпаки
Допоможи нам у цьому, Господи, скажи як
Дай нам більше сили, тому дай нам більше сили
Зробіть травень у нашому серці зеленим гаєм
Нехай нас не пригнічують труднощі повсякденного трансу
Давайте час від часу мати ці кілька шансів
Ви не винні, що це те, що є
Але для нас зробіть маленький жест
Хліб у сяйві сонця, вино в сяйві зірок
Не покидайте стіни цих безбарвних міст
Сіро-ржава стіна, нудні зграї хмар
Ніби стіни взяли хмари за візерунок
І тільки десь, вдалині, стукають у вікно
Гілка білого бузку...
Саме вітер на окарині нагадує нам про старі часи
Хоч ніч навкруги темна, а місяць сіро-білий
Щоб вино й хліб були обіцяні
Про що мріяв сліпий, глухий чув шепіт
Від чого червоніє квітучий сад
Риба біля берега світить, звір залишає слід
Кожен день ми намагаємося...