| Сьогодні ввечері він малює тінь уздовж стін
|
| Це круто і таємно
|
| Ви вже бачили це краєм ока
|
| Коли ти пройшов порожніми кроками
|
| Ви бачили, як це пройшло
|
| І зробити ніч такою дивною
|
| Ви знаєте реальність
|
| Не завжди так реально
|
| Одного разу вночі я побачив чоловіка, який лежав і вмирав на лавці
|
| Робити було не так багато
|
| Його друг сказав: Ісус піклується про тебе зараз
|
| Але він не міг ні бачити, ні чути
|
| У затоці сяяв місяць
|
| Найчистіша вода в Північному регіоні
|
| На тіло наклали ковдру
|
| Потім ми повільно пішли додому вночі
|
| Ти пройшов порожніми сходинками
|
| Уздовж бронзових каналів
|
| Ви кидали каміння в глибину
|
| І бачив їх поодинокі вниз у спіралі
|
| Він замкнений на воротах
|
| На безлюдний пляж
|
| Біля воріт стоїть охорона
|
| У нього кров на зубі
|
| Я знаю когось, хто бачив більше, ніж більшість
|
| Той, хто ніколи не бачив, що він тут має
|
| Каже, що пішов у пекло й обернувся
|
| Думаю, дехто з них залишився там
|
| Тепер він стоїть поза світом
|
| Прозорий і гіркий
|
| Він крокує порожнім кроком
|
| Під веселий цвірінь птахів
|
| Сьогодні вони трахають тіло біля води
|
| Воно, мабуть, було там всю ніч
|
| На грудях отвори від куль
|
| Легені наповнені водою
|
| Хтось затих на реві
|
| Чи було воно того варте
|
| Ви відчуваєте провину і сором
|
| Хоча ти ніколи не тримав гвинтівку
|
| Я вірю в голуба, який знає, куди йде
|
| Я вірю в добро і вдосконалення
|
| Я човен з корою
|
| Який дрейфує між гілками та скелями
|
| Мотиль — мій екіпаж
|
| Без охорони біля воріт
|
| У воротах немає навісних замків
|
| Тільки голос, що кличе
|
| У вічно шепоту вітру |