Переклад тексту пісні Weit draussen - Kettcar

Weit draussen (оригінал)

Ich weiß, Du meintest, es wäre sehr weit draußen
Aber so weit draußen?
Ist doch völlig verrückt!
Hier zieht man hin, wenn man nie mehr gefunden werden will
Es ist so still…
Der Garten ein Urwald, das Haus eine Hütte
Fenster und Türen mit dem Mut zur Lücke
Du trittst raus, dezentes Makup, einfach schön
Eine lange Umarmung
Es tut so gut, Dich zu sehn!
Und dann sitzen wir mit unseren wiederkehrenden Gefühlen
Auf so etwas wie Gartenstühlen, aus dem letzten Jahrhundert
Aus der Zeit gefallen, und für immer verändert
Und Du fragst mich: «Welcher Tag ist eigentlich heute?»
Das Babyphone zwischen uns macht so friedliche Geräusche
Der Kleine schläft, so leise und friedlich
«Ich konnt Dein Mitleid nicht mehr ertragen.»
Der Satz von Dir aus dem Nichts
«Wie ihr mein Kind angesehen habt, und dann mich
Nicht zu ertragen.»
Du sagst: «Manchmal ist es hart, doch meistens OK.»
Und ich weiß, dass Du Dir das nicht vorstellen kannst
Mit wie wenig man lernt, auszukommen
Wenn man nichts mehr verlangt
Wir erkennen die Lügner, wenn wir sie sehen
Nicht an der Stimme, nur an den Augen
Im Sturm auf schwankendem Boden
Und fehlendem Glauben
Du bist keiner von ihnen
Du bist niemand von denen
Wenn Du Sätze sagst, wie:
«Ich schwör, ich liebe mein Kind
Aber ich hasse mein Leben!»
Auf der Rückfahrt mitten in der Nacht rechts ran
Auf einer Landstraße im Niemandsland
In der Dunkelheit jeden einzelnen Gott verflucht
Und trotzdem fast zu beten versucht
Die Fäuste aufs Lenkrad, der Kopf hinterher
Wo kommen jetzt bitte die Scheißtränen her?
Nur ein Elendstourist, der nur ahnt wie es ist
Und das Ganze ganz schnell vergisst
Aber Deine Sätze noch im Ohr
Deine Sätze, wie Handgranaten
Die Chance war halt Eins zu zwei Millionen
Dass der Kleine genau damit geboren wird
Die Chance war da und wir waren halt dran
Und nun durchhalten
Und tun, was man kann
Ja, jeder kann glücklich werden, ja ja
Aber nicht alle
Ja, jeder kann glücklich werden
Aber nie, nie, nie alle
Und beim Abschied dann der übliche Scheiß:
«Wir sehen uns bald wieder!»
Und ich weiß, dass Du weißt, dass das nicht passieren wird
Nicht so bald
Der Elendstourist weiß, wie das ist
Wir erkennen die Lügen nicht an der Stimme
Nur an den Augen
Du sagst: «Manchmal ist es hart, doch meistens OK.»
Und ich weiß, dass Du Dir das nicht vorstellen kannst
Mit wie wenig man lernt, auszukommen
Wenn man nichts mehr verlangt
Wir erkennen die Lügner, wenn wir sie sehen
Nicht an der Stimme, nur an den Augen
Im Sturm auf schwankendem Boden
Und fehlendem Glauben
Du bist keiner von ihnen
Du bist niemand von denen
Wenn Du Sätze sagst, wie:
«Ich schwör, ich liebe mein Kind
Aber ich hasse mein Leben!»
Zeig mir einen Helden
Und ich schreib Dir ne Tragödie

Weit draussen (переклад)

Я знаю, ви мали на увазі, що це дуже далеко
Але так далеко?
Це зовсім божевільно!
Сюди ви переїжджаєте, якщо не хочете, щоб вас більше ніколи не знайшли
Так тихо…
Сад - джунглі, будинок - хатина
Вікна та двері з мужністю залишати прогалини
Ти виходиш, тонкий макіяж, просто красивий
Довгі обійми
Я так рада тебе бачити!
А потім ми сидимо з нашими повторюваними почуттями
На щось схоже на садові стільці, з минулого століття
Поза часом і змінився назавжди
А ти мене запитуєш: "Який сьогодні день насправді?"
Такі мирні звуки видає радіоняня між нами
Малий спить, такий тихий і спокійний
— Я більше не міг терпіти твого жалю.
Фраза від вас з нізвідки
— Те, як ти подивився на мою дитину, а потім на мене
Не терпимо».
Ви скажете: «Іноді це важко, але здебільшого це нормально».
І я знаю, що ви не можете собі цього уявити
Як мало ти навчишся обходитися
Коли більше нічого не просиш
Ми знаємо брехунів, коли бачимо їх
Не в голос, просто в очі
У шторм на хиткому ґрунті
І відсутність віри
Ви не з них
Ти не один із них
Коли ви кажете такі речення:
«Клянуся, я люблю свою дитину
Але я ненавиджу своє життя!»
На зворотному шляху зупинитись посеред ночі
На сільській дорозі на нічійній землі
У темряві кожен бог прокляв
І все ж майже намагався молитися
Кулаки на кермі, голова ззаду
А тепер звідки беруться сльози?
Просто жалюгідний турист, який може лише здогадуватися, що це таке
І дуже швидко все це забудь
Але ваші речення досі на слуху
Ваші речення, як ручні гранати
Шанси були один до двох мільйонів
Що малеча з цим народжується
Шанс був, і настала наша черга
А тепер витримуйте
І робіть те, що можете
Так, кожен може бути щасливим, так, так
Але не всі
Так, кожен може бути щасливим
Але ніколи, ніколи, ніколи не всі
А потім звичайне лайно, коли ми прощаємося:
"До зустрічі!"
І я знаю, що ти знаєш, що цього не станеться
Не скоро
Нещасний турист знає, як це
Ми не впізнаємо брехню по голосу
Тільки на очах
Ви скажете: «Іноді це важко, але здебільшого це нормально».
І я знаю, що ви не можете собі цього уявити
Як мало ти навчишся обходитися
Коли більше нічого не просиш
Ми знаємо брехунів, коли бачимо їх
Не в голос, просто в очі
У шторм на хиткому ґрунті
І відсутність віри
Ви не з них
Ти не один із них
Коли ви кажете такі речення:
«Клянуся, я люблю свою дитину
Але я ненавиджу своє життя!»
покажи мені героя
І я напишу тобі трагедію