| Ти завжди говорив мені написати пісню про Ендрю
|
| Ви не знали, що мова йтиме про вас
|
| І я думаю, що він знає, що я не побачу його в понеділок
|
| Коли ми зберемося знову, щоб зав’язати собі петлю
|
| Його голова лежить на моєму плечі
|
| У тому місці, яке ви називали своїм закуток
|
| Де я дозволив тобі залишитися, поки сон не вкрав тебе з книги
|
| Але тепер ми самі по собі
|
| Я дуже сумую за тобою
|
| Я втрачаю контроль над тим, куди йдуть мої думки
|
| «Поки ти не будеш ніким, кого я не знаю
|
| І найгірша частина усього цього
|
| Це те, як ви стверджуєте, що шкодуєте про день, коли ми зустрілися
|
| Я б ніколи не помінявся роками кохання, які ми прожили
|
| Але тепер ми самі по собі
|
| Я дуже сумую за тобою
|
| Я втрачаю контроль над тим, куди йдуть мої думки
|
| «Поки ти не будеш ніким, кого я не знаю
|
| Я дуже сумую за тобою
|
| Я втрачаю контроль над тим, куди йдуть мої думки
|
| «Поки ти не будеш ніким, кого я не знаю
|
| Я припускаю, що саме так виходить інколи
|
| Ти впадаєш, випадаєш, а потім думаєш, чи ти колись отримаєш відповідь
|
| Мені шкода останнім часом, що я ніколи не любив тебе краще
|
| Хоча ми не повинні бути разом
|
| Я завжди ненавиджу себе за те, що не маю самоконтролю
|
| Тож тепер ми самі
|
| Я дуже сумую за тобою
|
| Я втрачаю контроль над тим, куди йдуть мої думки
|
| «Поки ти не будеш ніким, кого я не знаю
|
| Я дуже сумую за тобою
|
| Я втрачаю контроль над тим, куди йдуть мої думки
|
| «Поки ти не будеш ніким, кого я не знаю |