Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Баку, виконавця - Григорий Заречный. Пісня з альбому Голуби над Ростовом, у жанрі Шансон
Дата випуску: 31.12.2007
Лейбл звукозапису: United Music Group
Мова пісні: Російська мова
Баку(оригінал) |
За то, что я прощаться не приеду |
Мне не найти обратного пути |
К тебе, мой город, и к могиле деда |
Мне не найти средь ночи белый свет |
И не подставить под удары спину |
Прости, Баку, тебя сегодня нет |
И не вини тех кто тебя покинул |
ПРИПЕВ: |
На колени доченьку посажу |
Всю ей правду горькую расскажу |
Не найти на родину нам билет |
Больше нашей родины, дочка, нет |
Не найти на родину нам билет |
Больше нашей родины, дочка, нет |
Свои часы теперь мне не сверять |
С часами на вокзале Сабунчинском |
И по бульвару больше не гулять |
И не дышать уж воздухом Бакинским |
Исчезли Хутор и Арменикенд |
И нет друзей моих на Завокзальной |
И Завокзальной тоже больше нет |
И нет Баку, как это не печально |
И Завокзальной тоже больше нет |
И нет Баку, как это не печально |
ПРИПЕВ |
Но в каких не жили б мы городах |
Так же Боку слушаем как тогда |
Так же любим жен своих и детей |
Все равно бакинцы мы, хоть убей |
Так же любим жен своих и детей |
Все равно бакинцы мы, хоть убей |
Ай, Баку, джан-Баку, на твоем берегу |
Было столько огней, жило столько друзей |
Где ж теперь вы, друзья. |
А где же сам теперь я |
Если снится мне Каспий ночами |
Ахмедлы, гюнашлы мы оттуда ушли |
Мы ушли от того, что армяне |
ПРИПЕВ |
Долго еще будем мы привыкать |
Долго нас бакинцами будут звать, |
Но на далеком ветреном берегу |
Умер город солнечный наш Баку, |
Но на далеком ветреном берегу |
Умер город солнечный джан-Баку |
По земле судьба нас раскидала |
Нахлебались горя мы немало |
Как в тюрьме живем на этой воле, мама-джан |
Вот какая беженская доля |
Как в тюрьме живем на этой воле, мама-джан |
Вот какая беженская доля |
Я пою и пусть все люди знают |
Беженцев счастливых не бывает |
Как без крыльев не летают птицы, мама-джан |
Так живут без родины бакинцы |
Как без крыльев не летают птицы, мама-джан |
Так живут без родины бакинцы |
(переклад) |
За те, що я прощатися не приїду |
Мені не знайти зворотного шляху |
До тебе, моє місто, і до могили діда |
Мені не знайти серед ночі біле світло |
І не підставити під удари спину |
Вибач, Баку, тебе сьогодні немає |
І не вини тих хто тебе покинув |
ПРИСПІВ: |
На коліна донечку посаджу |
Всю їй правду гірку розповім |
Не знайти на батьківщину нам квиток |
Більше нашої батьківщини, доню, ні |
Не знайти на батьківщину нам квиток |
Більше нашої батьківщини, доню, ні |
Свій годинник тепер мені не звіряти |
З годинами на вокзалі Сабунчинському |
І по бульвару більше не гуляти |
І не дихати вже повітрям Бакинським |
Зникли Хутір і Арменікенд |
І немає друзів моїх на Завокзальній |
І Завокзальної теж більше немає |
І немає Баку, як це не сумно |
І Завокзальної теж більше немає |
І немає Баку, як це не сумно |
ПРИСПІВ |
Але в яких не жили б ми городах |
Так Боку слухаємо як тоді |
Також любимо дружин своїх і дітей |
Все одно бакінці ми, хоч убий |
Також любимо дружин своїх і дітей |
Все одно бакінці ми, хоч убий |
Ай, Баку, джан-Баку, на твоєму березі |
Було стільки вогнів, жило стільки друзів |
Де тепер ви, друзі. |
А де сам тепер я |
Якщо сниться мені Каспій ночами |
Ахмедли, гюнашли ми звідти пішли |
Ми пішли від того, що вірмени |
ПРИСПІВ |
Довго ще ми будемо звикати |
Довго нас бакинцами зватимуть, |
Але на далекому вітряному березі |
Померло місто сонячне наш Баку, |
Але на далекому вітряному березі |
Померло місто сонячний джан-Баку |
По землі доля нас розкидала |
Насьорбалися горя ми немало |
Як у тюрмі живемо на цій волі, мама-джан |
Ось яка біженська частка |
Як у тюрмі живемо на цій волі, мама-джан |
Ось яка біженська частка |
Я співаю і хай усі люди знають |
Біженців щасливих не буває |
Як без крил не літають птахи, мама-джан |
Так живуть без батьківщини бакінці |
Як без крил не літають птахи, мама-джан |
Так живуть без батьківщини бакінці |