Переклад тексту пісні London City - Foy Vance

London City (оригінал)

Did I tell you 'bout the time you failed to recognize my heart?
I couldn’t find a way to betray you in my arms
You held a beauty but I didn’t care
For you parked your markings on your arm there
Did I tell you that inspite of you I sealed my fate?
And that I held you in my gaze to finally pace my gain
And though it always was away from you
Oh I can’t deny you like I used to do
So cradle me now in your arms, London city
Listen it’s time to forgive and forget
It’s funny how you defied something in me
But wait a minute, I’ve not finished yet
Do you remember when you called me out of Castlereagh Place?
How you swore to me a future through the troubles I’d face?
That broken promise that we feel and tame
Oh but now I realize you were not to blame
So cradle me now in your arms, London city
Surely it’s time to forgive and forget
Yeah it’s funny how you defied something in me
But wait a minute, I’m not finished yet
Lost friends, River Thames, Caledonian Road, Westminster
St. Paul’s Cathedral and the round parts of the Regal
And that bumbling buffoon, the Prime Minister
And the East End where there are hard men
Where they fight for good reason every now and then
In their nods and their smiles, they say I’m so rarified
I’m shining like a beacon in the evening light would
It all left me strong-eyed like an alley cat
But then you fed me and I remember that
So I guess what I’m saying is you’re not that bad
So cradle me now in your arms, London city
Surely it’s time to forgive and forget
Yeah it’s funny how you defied something in me
But wait a minute, I’m not finished yet

London City (переклад)

Я розказував тобі про той час, коли ти не зміг впізнати моє серце?
Я не міг знайти способу зрадити тебе в обіймах
Ти була красуня, але мені було все одно
Бо ви припаркували там свої позначки на руці
Я сказав вам, що, незважаючи на вас, я вирішив свою долю?
І що я тримав вас у своєму погляді, щоб нарешті домогтися свого
І хоча це завжди було далеко від вас
О, я не можу відмовити тобі, як робив раніше
Тож колись мене на руках, місто Лондон
Слухайте, настав час пробачити і забути
Смішно, як ти кинув виклик чомусь у мені
Але зачекайте, я ще не закінчив
Ви пам’ятаєте, як ви дзвонили мені з Castlereagh Place?
Як ти поклявся мені у майбутньому через труднощі, з якими я зіткнувся?
Ця порушена обіцянка, яку ми відчуваємо й приборкаємо
Але тепер я розумію, що ви не були винними
Тож колись мене на руках, місто Лондон
Звісно, ​​настав час пробачити і забути
Так, смішно, як ти кинув виклик чомусь у мені
Але зачекайте, я ще не закінчив
Втрачені друзі, річка Темза, Каледоніан-роуд, Вестмінстер
Собор Святого Павла та круглі частини Regal
І цей дурень, прем’єр-міністр
І Іст-Енд, де є жорсткі чоловіки
Де вони час від часу воюють недаремно
У своїх кивках і посмішках вони кажуть, що я такий рідкісний
Я сяю, як маяк у вечірньому світлі
Усе це залишило у мене сильні очі, як у алейного кота
Але потім ти мене нагодував, і я це пам’ятаю
Тож я я я кажу, що ти не такий вже й поганий
Тож колись мене на руках, місто Лондон
Звісно, ​​настав час пробачити і забути
Так, смішно, як ти кинув виклик чомусь у мені
Але зачекайте, я ще не закінчив