Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні 100 Jahre, виконавця - Eric Fish. Пісня з альбому Zwilling, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 10.06.2010
Лейбл звукозапису: Buschfunk
Мова пісні: Німецька
100 Jahre(оригінал) |
Sieben lange Wochen schon |
Geistern wir durchs Schlaraffenland der Liebe |
Gesättigt unsre Triebe — |
Ausgelaugt unsre Lust |
Du nagelst mich ans Kreuz des Südens |
Und trägst ein Kleid aus dem Stoff |
Aus dem die Träume warn |
Ein Geier kreist schon über unserm Leben |
Dass sich biegt und windet |
Nicht mehr zusammen findet! |
Denn wo die Liebe hinfällt |
Da tritt sie sich auch fest |
Und aus dem Rest wächst schweigen |
Und aus dem Reigen unsrer frühen Tänze |
Wird der letzte Walzer ganz am Ende |
Gib mir 100 Jahre Zeit |
Dann werde ich ein neuer Mensch |
Dann mach ich mich für Dich bereit |
Dann has (s?)t Du mich |
Für alle Zeit |
Sieben lange Wochen schon |
Taumeln wir im Spinnennetz des Lebens |
Versponnen alle Wege |
Umsonst all die Müh |
Du hörst noch immer dieses Lied |
Das Dich in meine Arme trieb |
Ganz kratzig schon — ein jeder Ton |
Denn wo ein Wille, ist nicht immer auch ein Weg |
Aber sicher ein Gebüsch |
In dem man sich versteckt |
Und trauernd zusieht |
Wie sich der andere die Wunden leckt |
Gib mir 100 Jahre Zeit … |
(переклад) |
Вже сім довгих тижнів |
Давайте примари країною великої любові |
Задовольняє наші інстинкти - |
Вичерпали нашу хіть |
Ти прибиваєш мене до Південного Хреста |
І одягніть плаття з тканини |
Від чого сни застерігають |
Над нашим життям уже кружляє гриф |
Що згинається і крутиться |
Більше не знайти один одного! |
Бо там, де впадає любов |
Потім вона теж б’ється |
А з решти виростає тиша |
І з танцю наших ранніх танців |
В самому кінці буде останній вальс |
Дай мені 100 років |
Тоді я стаю новою людиною |
Тоді я приготуюся для вас |
Тоді у вас (а?) мене немає |
Назавжди |
Вже сім довгих тижнів |
Давайте хитатися в павутині життя |
Всі шляхи розкручені |
Всі неприємності дарма |
Ви все ще чуєте цю пісню |
Це привело тебе в мої обійми |
Досить подряпаний — кожна нота |
Бо де є воля, там не завжди є шлях |
Але точно кущ |
В якому ховається |
І сумно дивиться |
Як інший зализує свої рани |
Дай мені 100 років... |