| На балконі
|
| Я дивився, як ти відходиш, але не бачив
|
| Щоб цей прощальний поцілунок був назавжди
|
| О, повернись до мене
|
| Ще одне літо без тебе
|
| Скоро осінь настане
|
| Але настає зима, я, мабуть, буду десь у Корнуоллі
|
| Я намагаюся йти нашими слідами
|
| Ці дні минають у часі
|
| Я пройшов через гнів, ненависть та розчарування
|
| Шукайте відкликання
|
| Ми не могли зазнати невдачі?
|
| Як це сталося?
|
| Для сміливості?
|
| Все розбито
|
| Темрява обійми мене
|
| Я тут не на місці
|
| Це неправильна оцінка
|
| Опинився на чужому березі
|
| Такими, якими ми були
|
| Наші серця билися разом, поки щось не сталося
|
| Тепер ви десь у Шотландії
|
| Я залишився в повітрі
|
| Мабуть, я чекаю твого повернення вічно
|
| Але настане кінець грудня
|
| Нехай на мене йде дощ
|
| Що ми знайшли?
|
| Просто відскок
|
| Чи варто було ціну, яку ми заплатили?
|
| Що ми отримали після цих навантажень?
|
| Пам’ятаєте променад Пензанс?
|
| Що правда?
|
| Важливість того, хто правий, а хто ні
|
| Мені байдуже
|
| Ми дуріли надто довго
|
| Занадто довго, моя люба
|
| Точка не повернення на нашому шляху додому
|
| З кожним днем моє серце стає холоднішим
|
| Тягар лягає на моє плече
|
| Знову й знову бачу одну й ту саму сцену
|
| Потрапив у кошмар, а не просто в поганий сон
|
| Я не міг бігти, бо я закам’янів
|
| Намагався проковтнути мою дурну гордість
|
| Здається, міста втрачені назавжди
|
| Я так сумую за тобою, що мені хочеться кричати
|
| Минулої ночі мені снився сон
|
| Я летю високо над морем в небі
|
| З моїми широко розкритими руками сліпучі хмари, що проходять повз
|
| І пісня русалок веде мене на мому шляху
|
| До берегової лінії з білими скелями з крейди та глини
|
| Я з усіх сил намагаюся тримати очі закритими
|
| Те, що я бачу, не є чітким
|
| Я намагаюся вивести тебе з свідомості
|
| Іди, ти залишив мене позаду
|
| Цього разу заміни не буде
|
| Як і при колишніх розпусках
|
| Займає моє серце
|
| А тепер пакуйте речі і біжіть
|
| Бо все сказано і зроблено
|
| У вересні субота
|
| Золоте сонячне світло в твоїх очах
|
| Цей день я завжди пам’ятатиму
|
| Ти була найпрекраснішою з усіх наречених
|
| Сонце зайшло
|
| Ми самі
|
| Наш рай тендітна мрія
|
| Порожнеча кличе, а я падаю
|
| У непохитний потік часу
|
| Назвав твоє ім’я до ночі, але тебе немає
|
| Усе пропало
|
| Від вугілля на світанку не встане полум’я
|
| Немає більше світанку, моя люба
|
| Точка не повернення на нашому шляху додому
|
| Іди до мене через море |