| Ні, я не буду говорити, що я все готовий пробачити
|
| І образ не пам'ятаю я.
|
| Але, ти ж знаєш все одно, що в душі моїй темно,
|
| Якщо поряд немає тебе.
|
| Ніч, очікування холод, біль, ніби я розколотий…
|
| Я нічого не бачу, сам себе я ненавиджу.
|
| Знов сльози нізвідки, в кров я кусаю губи,
|
| Все, що мені сьогодні треба, просто бути з тобою поруч.
|
| Ніч, що за дивна свобода: від заходу до сходу
|
| Чекати на тебе, сподіваючись знову. |
| О-о-о.
|
| День, я прошу тебе не треба від сходу до заходу сонця
|
| Говорити мені про кохання. |
| О-о-о.
|
| Ні, я не буду говорити, що хочу тебе забути
|
| І не згадати ніколи.
|
| Але ти маєш мене зрозуміти — просто я встану чекати
|
| І, можливо, назавжди…
|
| Нехай ти мене не чуєш, нехай голос твій все тихіше,
|
| Я віритиму в диво просто так, звідки.
|
| Ні, не хочу я багато, все, що прошу у Бога,
|
| Мені так мало в житті треба з нею бути сьогодні поруч.
|
| Ніч, що за дивна свобода: від заходу до сходу
|
| Чекати на тебе, сподіваючись знову. |
| О-о-о.
|
| День, я прошу тебе не треба від сходу до заходу сонця
|
| Говорити мені про кохання. |
| О-о-о.
|
| Ніч, очікування холод, біль, ніби я розколотий…
|
| Я нічого не бачу, сам себе я ненавиджу.
|
| Знов сльози нізвідки, в кров я кусаю губи,
|
| Все, що мені сьогодні треба, просто бути з тобою поруч.
|
| Ніч, що за дивна свобода: від заходу до сходу
|
| Чекати на тебе, сподіваючись знову. |
| О-о-о.
|
| День, я прошу тебе не треба від сходу до заходу сонця
|
| Говорити мені про кохання. |
| О-о-о.
|
| Ніч, що за дивна свобода: від заходу до сходу
|
| Чекати на тебе, сподіваючись знову. |
| О-о-о.
|
| День, я прошу тебе не треба від сходу до заходу сонця
|
| Говорити мені про кохання. |
| О-о-о.
|
| Ніч, що за дивна свобода: від заходу до сходу
|
| Чекати на тебе, сподіваючись знову. |
| О-о-о.
|
| День, я прошу тебе не треба від сходу до заходу сонця
|
| Говорити мені про кохання. |
| О-о-о. |