Переклад тексту пісні Слыша Высоцкого (Триптих) - Александр Башлачёв

Слыша Высоцкого (Триптих) (оригінал)

1. Хорошо, коли так.
Коли все неспроста.
Коли ветру все дуть, а деревьям — качаться.
Коли весело жить, если жить не до ста.
А потом уходить — кто куда — а потом все равно
возвращаться.
Возвращаются все.
И друзья и враги
Через самых любимых и преданных женщин.
Возвращаются все.
И идут на круги.
И опять же не верят судьбе.
Кто больше,
кто меньше.
Хорошо, коли так.
Значит, ищут судьбу.
А находят себя, если все же находят.
Если дырку во лбу вы видали в гробу
Приказав долго жить, вечным сном, дуба дав
или как там еще в обиходе?
Только вечный огонь все равно прогорит.
Пусть хорош этот сон.
Только тоже не вечен.
На Молочном пути вход с востока открыт
И опять молоко по груди, по губам…
И нельзя изменить место встречи.
2.Если баба трезва, если баба скушна,
Да может, ей нелегко, тяжело да не весело с нами?
А налей-ка вина,
А достань-ка до дна
Ох, отсыплет зерна и отдаст тебе все,
Чем поднять в печке пламя.
И опять каравай собираешь по крохам.
И по каплям опять в кипяток свою кровь.
Жизнь… Она не простит только тем,
кто думал о ней слишком плохо.
Баба мстит лишь за то, что не взял,
что не принял любовь.
Так слови свое Слово, чтобы разом начать все дела.
Как положено, все еще раз положить на лопатки.
Чтобы девочка — Время из сказок косу заплела.
Чтобы Время — мальчишка пугал и стрелял из рогатки.
Чтоб они не прощали, когда ты игру не поймешь,
Когда мячик не ловишь и даже не плачешь в подушку.
Погремушка гремит, да внутри вся пуста.
Скушно слушать сто раз.
Надоест даже сказка.
Так не ждал бы, пока досчитают до ста.
Лучше семь раз услышать — один раз сказать
Или спеть,
Да не сдвоить, а строить, сварить, доказать,
Но для этого в сказке ты должен учуять подсказку.
Чтобы туже вязать, нужно чувствовать близость развязки.
3.Колея по воде… Но в страну всех чудес
Не проехать по ней, да еще налегке, да с пустым разговором.
Так не спрашивай в укор:
— Ты зачем в воду лез?
Я, конечно, спою.
Я, конечно, спою.
Но хотелось бы хором.
Хорошо, если хор в верхней ноте подтянет,
подтянется вместе с тобою.
Кто во что, но душевно и в корень,
и корни поладят с душой.
Разве что-то не так?
Вроде все, как всегда, то же небо опять голубое.
Видно, что-то не так,
Если стало вдруг так хорошо.
Только что тут гадать?
Высоко до небес.
Да рукою подать до земли, чтоб месить тили-тесто.
Если ты ставишь крест на стране всех чудес,
Значит, ты для креста выбрал самое верное место.
А наши мертвые нас не оставят в беде.
Наши павшие, как на часах часовые.
Но отражается небо во мне и в тебе
И во имя имен пусть живых не оставят живые.
В общем, места в землянке хватает на всех.
А что просим?
Да мира и милости к нашему дому!
И несется сквозь тучи забористый смех:
— Быть — не быть?
В чем вопрос, если быть
не могло
по-другому!

Слыша Высоцкого (Триптих) (переклад)

1. Добре, коли так.
Коли все недарма.
Коли вітру все дмуть, а деревам — гойдатися.
Коли весело жити, якщо жити не до ста.
А потім йти — хто куди, а потім все одно
повертатися.
Повертаються усі.
І друзі та вороги
Через найулюбленіших і відданих жінок.
Повертаються усі.
І йдуть на круги.
І знову ж не вірять долі.
Хто більше,
хто менший.
Добре, коли так.
Виходить, шукають долю.
А знаходять себе, якщо все знаходять.
Якщо дірку в лобі ви бачили в труні
Наказавши довго жити, вічним сном, дуба давши
або як там ще в побуті?
Тільки вічний вогонь все одно прогорить.
Нехай гарний цей сон.
Тільки теж не вічний.
На Молочному шляху вхід зі сходу відкритий
І знову молоко по груди, по губах…
І не можна змінити місце зустрічі.
2.Якщо баба твереза, якщо баба скушна,
Так, може, їй нелегко, важко і не весело з нами?
А налий-ка вина,
А достань до дна
Ох, відсипле зерна і віддасть тобі все,
Чим підняти в печі полум'я.
І знову коровай збираєш по¦крихтах.
І по краплі знову в окропу свою кров.
Життя… Вона не простить лише тим,
хто думав про неї надто погано.
Баба мститься лише за то, що не взяв,
що не прийняв любов.
Так слови своє Слово, щоб разом розпочати всі справи.
Як належить, все ще раз покласти на лопатки.
Щоб дівчинка — час із казок косу заплела.
Щоб Час—хлопчик лякав і стріляв із рогатки.
Щоб вони не прощали, коли ти гру не зрозумієш,
Коли м'ячик не ловиш і навіть не плачеш у подушку.
Брязкальце гримить, та всередині вся порожня.
Смачно слухати сто разів.
Набридне навіть казка.
Так не чекав, поки дорахують до ста.
Краще сім разів почути — один раз сказати
Або заспівати,
Так не здвоїти, а будувати, зварити, довести,
Але для цього в казці ти повинен відчути підказку.
Щоб тугіше в'язати, потрібно відчувати близькість розв'язки.
3.Колія з воді... Але в країну всіх чудес
Не проїхати по ній, та ще й без нічого, так з порожньою розмовою.
Так не питай у докор:
— Ти навіщо у воді ліз?
Я, звичайно, заспіваю.
Я, звичайно, заспіваю.
Але хотілося б хором.
Добре, якщо хор у верхній ноті підтягне,
підтягнеться разом із тобою.
Хто в що, але душевно і в корінь,
і коріння порозуміються з душею.
Хіба щось не так?
Начебто все, як завжди, те не небо знову блакитне.
Видно, щось не так,
Якщо стало раптом так добре.
Що тут гадати?
Високо до небес.
Так рукою подати до землі, щоб місити тілі-тісто.
Якщо ти ставиш хрест на країні всіх чудес,
Значить, ти для хреста вибрав найвірніше місце.
А наші мертві нас не залишать у біді.
Наші загиблі, як на годиннику.
Але відбивається небо в мені і в тебе
І в ім'я імен нехай живих не залишать живі.
Загалом, місця в землянці вистачає на всіх.
А що просимо?
Так миру та милості до нашому будинку!
І несеться крізь хмари забористий сміх:
— Бути не бути?
У чому питання, якщо бути
не могло
по іншому!