| У робочий опівдні я прокинувся стоячи:
|
| Знову матрац поплутав зі стіною.
|
| Я в одиночку вийшов із запою,
|
| Але — ось ті на! |
| - сьогодні вихідний.
|
| І час йшов не хитко і не валко.
|
| Горів на кухні ліверний пиріг.
|
| Скрипів світ хрущовки-комуналки,
|
| І шльопанці муркотіли у ніг.
|
| Сусід Бурштейн сором'язливо бив сусідку.
|
| Ми з нею йому наставила роги.
|
| Я тут ні з кем би не пішов у розвідку,
|
| Мені не з ким вийти в лігво ворога.
|
| Один зварив собі сталеві двері.
|
| Інший віршики кропить до ранку.
|
| Я самотній. |
| Я нікому не вірю.
|
| Так, втім, бачить Бог, невелика втрата
|
| Весь їхній брат і сестра.
|
| Екран, а в ньому з|ранку дзвеніть ковзани...
|
| У хокей грають справжні чоловіки.
|
| Радіо співають, що немає причин для туги,
|
| І в цьому її головна причина.
|
| У «Праці» сенсаційна замітка
|
| Про те, що досі шумить тайга.
|
| А мені до болю хочеться в розвідку,
|
| Піти і не повернутися в цю клітку
|
| Піти — в чим є в глибокий тил ворога.
|
| З братських країн мені повідомляє преса:
|
| Поляки оправляються від стресу.
|
| Притиснутий до нігтя шкідник Лех Валенса,
|
| Той, хто мріяв всю Варшаву отруїти.
|
| Так, не все ще врубилися у суть прогресу
|
| І в трьох соснах часом не бачать лісу.
|
| Бракає амуніцією агресор,
|
| Але ТАРС уповноважений заявити:
|
| «Важкий зміг огорнув Вашингтон.
|
| Невесело живеться без роботи
|
| У хвалених джунглях кам'яної свободи,
|
| Де править ЦРУ та Пентагон.
|
| Серед капіталістів наших країн
|
| Зростає чад воєнного психозу.
|
| Вони лякають червоною загрозою
|
| Ошуканих робітників та селян.
|
| А Рейган — злодій, ковбой і педераст —
|
| Поставив світ на ядерну карту. |
| «Тривожно мені. |
| Кусаю свій матрац.
|
| Тремчу, як СС-20 перед стартом.
|
| Закінчився хокей. |
| Пішли бабки.
|
| А за другою ґвалтують кларнет.
|
| Так, як можна? |
| Адже висить небезпека!
|
| І нічого страшнішої загрози немає!
|
| Так, вчасно я вийшов із запою...
|
| Не віддамо рідної Костроми!
|
| Улюблене місто може спати спокійно
|
| І мирно зеленіти серед зими.
|
| Будьонівку нап'ю на потилицю.
|
| Так я ль не патріот, хоч і п'ю?
|
| У фонд світу здам мішок порожніх пляшок
|
| І з матрацу парашут скрою.
|
| Візьму аванс. |
| Куплю собі квиток
|
| На перший рейс до Західної Європи.
|
| У квадраті Гамбурга — пардон, я в туалет! |
| -
|
| Рвану кільце і розмотаю стропи.
|
| Пройду, як рись, від Альп і до Оніги
|
| Стежкою партизанських автострад.
|
| Все під укіс - трамваї і телеги.
|
| Не забувайте, падали, Сталінграде!
|
| Перерахую всі багнети та гармати.
|
| Нехай розкритий мій корінець-зв'язковий —
|
| Я по-пластунськи обходжу пастки
|
| І виходжу в ефір будь-якою ціною.
|
| Я — щит і меч рідної Країни Рад!
|
| Поки що мене встигнуть обкласти—
|
| Переламаю крила всім ракетам,
|
| Щоб на Велику землю доповісти:
|
| Мовляв, вийшов пролетарський дулю Бонну.
|
| Скажіть мамі - НАТО на хвості!
|
| Ваш син б'ється до останнього патрона
|
| На ворожій безіменній висоті.
|
| Хочу з гранатою стрибнути під колеса,
|
| Але прапор частини проковтнути встигнути.
|
| Потім мовчати на катуваннях і допитах,
|
| А перед смертю — про Катюшу заспівати.
|
| Бодун міцнів. |
| Час прийняти таблетку.
|
| У вухах пищав секретний позивний.
|
| По вихідним так хочеться в розвідку.
|
| Гайда, хлопці! |
| хто з вас зі мною? |