Переклад тексту пісні История о том, как Клим Петрович выступал на митинге в защиту мира - Александр Галич

История о том, как Клим Петрович выступал на митинге в защиту мира (оригінал)

У жене моей спросите, у Даши,
У сестре ее спросите, у Клавки,
Ну, ни капельки я не был поддавши,
Разве только что — маленько — с поправки!
Я культурно проводил воскресенье,
Я помылся и попарился в баньке,
А к обеду, как сошлась моя семья,
Начались у нас подначки да байки!
Только принял я грамм сто, для почина
(Ну, не более, чем сто, чтоб я помер!),
Вижу — к дому подъезжает машина,
И гляжу — на ней обкомовский номер!
Ну, я на крылечко — мол, что за гость,
Кого привезли, не чеха ли?!
А там — порученец, чернильный гвоздь,
«Сидай, — говорит, — поехали!»
Ну, ежели зовут меня,
То — майна-вира!
В ДК идет заутреня
В защиту мира!
И Первый там, и прочие — из области.
Ну, сажусь я порученцу на ноги,
Он — листок мне,
Я и тут не перечу.
«Ознакомься, — говорит, — по дороге
Со своею выдающейся речью!»
Ладно — мыслю — набивай себе цену,
Я ж в зачтениях мастак, слава Богу!
Приезжаем, прохожу я на сцену, И сажусь со всей культурностью сбоку.
Вот моргает мне, гляжу, председатель:
Мол, скажи свое рабочее слово!
Выхожу я,
И не дробно, как дятел,
А неспешно говорю и сурово:
«Израильская, — говорю, — военщина
Известна всему свету!
Как мать, — говорю, — и как женщина
Требую их к ответу!
Который год я вдовая,
Все счастье — мимо,
Но я стоять готовая
За дело мира!
Как мать вам заявляю и как женщина!..»
Тут отвисла у меня, прямо, челюсть,
Ведь бывают же такие промашки!
-
Этот сучий сын, пижон-порученец
Перепутал в суматохе бумажки!
И не знаю — продолжать или кончить,
В зале, вроде, ни смешочков, ни вою…
Первый тоже, вижу, рожи не корчит,
А кивает мне своей головою!
Ну, и дал я тут галопом — по фразам,
(Слава Богу, завсегда все и то же!)
А как кончил —
Все захлопали разом,
Первый тоже — лично — сдвинул ладоши.
Опосля зазвал в свою вотчину
И сказал при всем окружении:
«Хорошо, брат, ты им дал, по-рабочему!
Очень верно осветил положение!»…
Вот такая история!

История о том, как Клим Петрович выступал на митинге в защиту мира (переклад)

У дружині моєї запитайте, у Даші,
У сестрі її запитайте, у Клавки,
Ну, ні крапельки я не був піддавши,
Хіба щощо-маленько-з поправки!
Я культурно проводив неділю,
Я помився і попарився в лазні,
А до обіду, як зійшлася моя сім'я,
Почалися у нас підначки та байки!
Тільки прийняв я грам сто, для почину
(Ну, не більше, ніж сто, щоб я помер!),
Бачу - до будинку під'їжджає машина,
І дивлюся — на ній обкомівський номер!
Ну, я на ганок — мовляв, що за гость,
Кого привезли, не?чеха?!
А там — порученець, чорнильний цвях,
«Сидай,— каже,— поїхали!»
Ну, якщо звуть мене,
То — майна-віра!
В ДК йде заутреня
Захист світу!
І Перший там, і інші — з області.
Ну, сідаю я порученцю на ноги,
Він — листок мені,
Я і тут не суперечу.
«Ознайомся, — каже, — по дорозі
Зі своєю видатною промовою!»
Ладно — мислю — набивай собі ціну,
Я в зачитаннях художник, слава Богу!
Приїжджаємо, проходжу я на сцену, і сідаю зі всією культурністю збоку.
Ось моргає мені, дивлюся, голова:
Мовляв, скажи своє робоче слово!
Виходжу я,
І не дрібно, як дятел,
А неспішно кажу і суворо:
«Ізраїльська, — кажу, — воєнщина
Відома всьому світу!
Як мати, — кажу, — і як жінка
Вимагаю їх до відповіді!
Котрий рік я вдова,
Все щастя — повз,
Але я стояти готова
За справу світу!
Як мати вам заявляю і як жінка!..»
Тут відвисла у мене, прямо, щелепа,
Адже бувають такі промахи!
-
Цей сучий син, піжон-порученець
Переплутав у метушні папірці!
І не знаю — продовжувати чи закінчити,
У залі, начебто, ні смішочків, ні...
Перший теж, бачу, пики не корчить,
А киває мені своєю головою!
Ну, і дав я тут галопом — зафразами,
(Слава Богу, завжди все і те ж!)
А як скінчив —
Всі заляпали разом,
Перший теж - особисто - зсунув долоні.
Після закликав у свою вотчину
І сказав при всьому оточенні:
«Добре, брате, ти їм дав, по-робочому!
Дуже правильно висвітлив становище!»…
Ось така історія!