| Хто бродить по ночах під вікнами твоїми?
|
| (Це ти)
|
| Хто засинаючи шепоче дороге ім'я?
|
| (Це ти)
|
| Хто несміливо, як хлопчик, може бути вперше,
|
| (Це ти)
|
| Вчора тобі підкинув квіти польові?
|
| (Це ти)
|
| Хто в цей світ прийшов, щоб бути з тобою поруч?
|
| (Це ти)
|
| Хто все тобі пробачить і все зрозуміє як треба?
|
| (Це ти)
|
| Хто рано чи пізно свого досягне
|
| (Це ти)
|
| І стане тобі єдиним під сонцем?
|
| (Це ти)
|
| Я поряд бути хочу з тобою, як цей пес,
|
| Що знову в долоню твою холодний тицяє ніс.
|
| Ти перед цим не зможеш встояти,
|
| Любов моя, Любов моя…
|
| Навіщо ж знову живе смуток у очах твоїх?
|
| Повір моєї любові нам вистачить на двох.
|
| Так багато ніжності до тебе в душі моєї,
|
| Так багато світла в неї…
|
| Хто знову чекає з тобою заповітне побачення?
|
| (Це ти)
|
| Хто цей діалог веде як заклинання?
|
| (Це ти)
|
| Щоб для любові велика душа твоя прокинулася,
|
| (Це ти)
|
| Щоб ти, якось мені, як сонце посміхнулася...
|
| (Це ти)
|
| Я поряд бути хочу з тобою, як цей пес,
|
| Що знову в долоню твою холодний тицяє ніс.
|
| Ти перед цим не зможеш встояти,
|
| Любов моя, Любов моя…
|
| Навіщо ж знову живе смуток у очах твоїх?
|
| Повір моєї любові нам вистачить на двох.
|
| Так багато ніжності до тебе в душі моєї,
|
| Так багато світла в неї…
|
| Я поряд бути хочу з тобою, як цей пес,
|
| Що знову в долоню твою холодний тицяє ніс.
|
| Ти перед цим не зможеш встояти,
|
| Любов моя, Любов моя…
|
| Навіщо ж знову живе смуток у очах твоїх?
|
| Повір моєї любові нам вистачить на двох.
|
| Так багато ніжності до тебе в душі моєї
|
| Так багато світла в неї…
|
| Хто бродить по ночах під вікнами твоїми?
|
| (Це ти)
|
| Хто шепоче, засинаючи, дороге ім'я?
|
| (Це ти) |