| А я иду такая вся в Дольче & Габбана | А я іду, уся в Дольче & Габбана, як тінь паризького ранку, |
| Я иду такая вся, на сердце рана | Я іду, уся мов сон, а на серці — рана, |
| Слёзы душат-душат, я в плену обмана | Сльози душать, мов шовк, я у сітях обману, |
| Но иду такая вся в Дольче & Габбана. | Та крокую знов у Дольче & Габбана, незламна й горда. |
| |
| Мне уже восемнадцать, в паспорт страшно смотреть | Вже вісімнадцять — і в паспорт зазирнути лячно, |
| Он сказал я красивее всех на планете | Він шепотів: я прекрасніша за всі зорі світу, |
| Почему ночью злой не смогла сказать «нет» | Чому ж уночі, коли все темне й незримо, не зуміла сказати «ні»? |
| Дайте мне вина «Лану», дайте ж пачку сигарет. | Дайте мені вина «Лану», дайте ж жменю цигарок — для забуття. |
| |
| Почему мы не вместе, ты мне объясни | Чому ми не разом? Розкажи, розтлумач мені, |
| У него Kyivstar у меня UMC | В нього — Kyivstar, у мене — UMC, мов дві різні орбіти, |
| Что такое любовь, кто откроет секрет | Що таке любов? Хто розкриє її таємний пергамент? |
| Дайте мне вина «Лану», дайте ж пачку сигарет. | Дайте мені вина «Лану», дайте ж жменю цигарок — хай гіркне ніч. |
| |
| А я иду такая вся в Дольче & Габбана | А я іду, уся в Дольче & Габбана, мов сонце в тумані, |
| Я иду такая вся, на сердце рана | Я іду, уся мов спогад, а на серці — рана, |
| Слёзы душат-душат, голос мой простужен | Сльози душать, мов вітер, голос мій — у полоні застуди, |
| Я иду такая вся, он мне не нужен. | Я іду, уся мов відгомін — мені він більше не потрібен. |
| |
| Я иду такая вся в Дольче & Габбана | Я іду, уся в Дольче & Габбана, мов пісня без слів, |
| Я иду такая вся, на сердце рана | Я іду, уся мов тінь, а на серці — рана, |
| Слёзы душат-душат, я в плену обмана | Сльози душать, мов ніч, я у сітях обману, |
| Но иду такая вся в Дольче & Габбана. | Та крокую крізь сутінки в Дольче & Габбана. |
| |
| Дольче & Габбана. | Дольче & Габбана. |
| |
| Он пустая надежда, сирени букет | Він — порожня надія, букет бузку у склянці дощу, |
| Может быть, я наивнее всех на планете | Може, я наївніша за всіх у цьому крихкому світі, |
| Ведь любви всегда «да», так не хочется, «нет» | Адже любові завжди «так», а «ні» — мов полин на вустах, |
| Дайте мне вина «Лану», дайте ж пачку сигарет. | Дайте мені вина «Лану», дайте ж жменю цигарок — хай дим заколише. |
| |
| Не звонит и не пишет тысячу лет | Не дзвонить і не пише — тисяча років мовчання, |
| Он сидит в «Одноклассниках» целыми днями | Він цілі дні у «Однокласниках», мов у в’язниці часу, |
| Вы будете кофе, конечно же нет | «Кави?» — питаєте. Ні, не буде у цій історії кави. |
| Дайте мне вина, дайте пачку сигарет. | Дайте мені вина, дайте ж пригорщу цигарок — для забуття. |
| |
| А я иду такая вся в Дольче & Габбана | А я іду, уся в Дольче & Габбана, мов у броні бажань, |
| Я иду такая вся, на сердце рана | Я іду, уся мов міраж, а на серці — рана, |
| Слёзы душат-душат, голос мой простужен | Сльози душать, мов лід, голос мій — у полоні застуди, |
| Я иду такая вся, он мне не нужен. | Я іду, уся мов привид — мені він більше не потрібен. |
| |
| Я иду такая вся в Дольче & Габбана | Я іду, уся в Дольче & Габбана, мов вечір під дощем, |
| Я иду такая вся, на сердце рана | Я іду, уся мов відблиск, а на серці — рана, |
| Слёзы душат-душат, голос мой простужен | Сльози душать, мов дим, голос мій — у полоні застуди, |
| Я иду такая вся... В чём? в Дольче & Габбана. | Я іду, уся мов запитання... В чому? В Дольче & Габбана. |
| |
| В Дольче & Габбана. | В Дольче & Габбана. |
| В Дольче & Габбана. | В Дольче & Габбана. |
| В Дольче & Габбана. | В Дольче & Габбана. |
| |
| А я иду такая вся в Дольче & Габбана | А я іду, уся в Дольче & Габбана, мов місяць у мряці, |
| Я иду такая вся, на сердце рана | Я іду, уся мов тиша, а на серці — рана, |
| Слёзы душат-душат, голос мой простужен | Сльози душать, мов осінь, голос мій — у полоні застуди, |
| Я иду такая вся... | Я іду, уся мов відгомін... |
| |
| А я иду такая вся в Дольче & Габбана | А я іду, уся в Дольче & Габбана, мов ніч на порозі, |
| Я иду такая вся, на сердце рана | Я іду, уся мов спомин, а на серці — рана, |
| Слёзы душат-душат, голос мой простужен | Сльози душать, мов вітер, голос мій — у полоні застуди, |
| Я иду такая вся, он мне не нужен. | Я іду, уся мов попіл — мені він більше не потрібен. |
| |
| А я иду такая вся в Дольче & Габбана | А я іду, уся в Дольче & Габбана, мов сон під дощем, |
| Я иду такая вся, на сердце рана | Я іду, уся мов спалах, а на серці — рана, |
| Слёзы душат-душат, я в плену обмана | Сльози душать, мов ніч, я у сітях обману, |
| Но иду такая вся в Дольче & Габбана | Та крокую, уся в Дольче & Габбана, крізь сутінки міста. |