| —Я сподіваюся, що дзвін моїх запеклих пісень
|
| Розважає твоє серце, як і моє,
|
| Що тобі не противне коло друзів моїх чесних
|
| І що тобі навіть подобається те, що ми п'ємо…
|
| — Мені приємний дзвін твоїх запеклих пісень,
|
| Моє серце танцює, коли ти, співаєш,
|
| Коло друзів твоїх чесних забав і весел,
|
| І мені не нудно дивитися на те, що ти п'єш.
|
| Те, що нас підніме вгору—
|
| Правда і Любов.
|
| Те, з чим ми сильніше за всіх —
|
| Правда і Любов.
|
| Дай їм шанс і дай їм світло —
|
| Правда і Любов,
|
| Грошей не було і немає,
|
| Правда й Любов!
|
| — Ось зараз заспіваю одну з запеклих пісень,
|
| А потім загорну тебе в ці хутра!
|
| Скличу свій клан і собі збрею брови,
|
| Погодься, що ідея не так вже й погана.
|
| — Я вже говорила — мені подобаються пісні,
|
| Тут досить тепло, але якщо хочеш, ОК.
|
| Я, мабуть, зможу розмістити твоє плем'я,
|
| Але не вірю, що ти красивіший без брів!
|
| — І стряхну ж я світ своєю лютою піснею,
|
| І гіганти мистецтва зістрибнуть зі стін!
|
| Я клянусь - я до тебе з усім своїм серцем,
|
| Я бажаю добра і не бажаю проблем!
|
| — Мене скоро знудить від усіх твоїх пісень
|
| І від цих придурків, що в передпокої натовпом!
|
| Мені начхати від душі на твоє це серце,
|
| Якщо хочеш добра — попрощайся зі мною! |