| Тут все як завжди: заходи сонця, сходи
|
| І часу річки не виснажуються,
|
| А люди йдуть, а люди йдуть,
|
| А люди йдуть і не повертаються
|
| Тут все як завжди: вітри та дороги
|
| Взимку тепла злива - в завірюху перетворюється,
|
| А люди йдуть, а люди йдуть,
|
| А люди йдуть і не повертаються
|
| Приспів:
|
| У небо босоніж моє минуле шле
|
| Наче комаха крилами шльоп
|
| Золотими скобами душу пришиє
|
| До хмар повиси поки
|
| Йє-якщо би могли мене ще раз зачати
|
| Ех тоді я зміг би все спочатку почати
|
| Я би навчився і любити і прощати
|
| Поки човен несе річка
|
| Поки човен несе річка
|
| Поки що, поки що, поки що,
|
| Бувай
|
| Тут все як завжди: і ріки і гори
|
| Земля невелика, але все вміщається,
|
| А люди йдуть, а люди йдуть,
|
| А люди йдуть і не повертаються
|
| Тут все як завжди: і хмари і зірки
|
| Дерева німі, від вітру хитаються,
|
| А люди йдуть, а люди йдуть,
|
| А люди йдуть і не повертаються
|
| Приспів:
|
| У небо босоніж моє минуле шле
|
| Наче комаха крилами шльоп
|
| Золотими скобами душу пришиє
|
| До хмар повиси поки
|
| Йє-якщо би могли мене ще раз зачати
|
| Ех тоді я зміг би все спочатку почати
|
| Я би навчився і любити і прощати
|
| Поки човен несе річка
|
| Поки човен несе річка
|
| У небо босоніж моє минуле шле
|
| Наче комаха крилами шльоп
|
| Золотими скобами душу пришиє
|
| До хмар повиси поки
|
| Йє-якщо би могли мене ще раз зачати
|
| Ех тоді я зміг би все спочатку почати
|
| Я би навчився і любити і прощати
|
| Поки човен несе річка
|
| Поки човен несе. |