| Зима на век одела мир в свои одежды,
| Зима на вік одягла світ у свої одягу,
|
| Последних теплых дней мы где-то потеряли след в снегу.
| Останніх теплих днів ми десь втратили слід у снігу.
|
| Доверь мне в этот зимний день, застывшую свою надежду,
| Довір мені в цей зимовий день, що застигла свою надію,
|
| Дыханием своим ее может быть, согреть я смогу.
| Диханням своїм її може бути, зігріти я зможу.
|
| Доверь мне в этот зимний день, застывшую свою надежду,
| Довір мені в цей зимовий день, що застигла свою надію,
|
| Дыханием своим ее я согреть смогу.
| Диханням своїм її я зігріти зможу.
|
| Зима легла, как тяжкий груз на наши плечи,
| Зима лягла, як тяжкий тягар на наші плечі,
|
| В ее глазах сверкает лед, невыносимо в них смотреть.
| У її очах сяє лід, нестерпно в них дивитися.
|
| Застывшую мечту свою отдай мне в этот зимний вечер,
| Застиглу свою мрію віддай мені в цей зимовий вечір,
|
| Негромкими словами я так ее хочу отогреть.
| Негучними словами я так її хочу відігріти.
|
| Застывшую мечту свою отдай мне в этот зимний вечер,
| Застиглу свою мрію віддай мені в цей зимовий вечір,
|
| Словами тихими её я хочу согреть.
| Словами тихими її я хочу зігріти.
|
| Зима — пора ночей холодных и бессонниц,
| Зима - пора ночей холодних і безсоння,
|
| Метелью город наш пытается с лица земли стереть.
| Метелью місто наше намагається з лиця землі стерти.
|
| Ты протяни мне в эту ночь, застывшие свои ладони.
| Ти простягни мені цієї ночі, застигли свої долоні.
|
| Я их дыханием своим помогу тебе отогреть.
| Я їх диханням своїм допоможу тобі відігріти.
|
| Ты протяни мне в эту ночь, застывшие свои ладони.
| Ти простягни мені цієї ночі, застигли свої долоні.
|
| Я их дыханием своим помогу согреть. | Я¦их¦диханням своїм допоможу зігріти. |