Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Окно, виконавця - Светлана Копылова. Дата випуску: 18.08.2006
Мова пісні: Російська мова
Окно(оригінал) |
| Лежали в больнице в палате одной |
| Два тяжко больных человека. |
| Один у окошка лежал, а другой — |
| У двери, где не было света. |
| Один постоянно в окошко глядел, |
| Другой — лишь на краску дверную, |
| И тот, что у двери, узнать захотел, |
| Про жизнь за окошком другую. |
| С готовностью первый больной рассказал, |
| Что видно ему из окошка: — |
| Там тихая речка, дощатый причал, |
| И ходит по берегу кошка. |
| По синему небу плывут облака, |
| Причудливые, как зверушки, |
| Сидят на причале там два рыбака, |
| И с внуком гуляет старушка. |
| И так каждый день — то про сказочный лес |
| Рассказывал, то про влюблённых… |
| Другой же сосед перестал даже есть, |
| Считая себя обделённым. |
| Он мучился злобой, и зависть росла, |
| Его постепенно съедая, |
| Не мог он понять, почему же была |
| Тут несправедливость такая. |
| Однажды сосед у окна занемог, |
| Что не было сил разогнуться, |
| Он стал задыхаться и даже не мог |
| До кнопки своей дотянуться. |
| У двери сосед мог на кнопку нажать |
| И вызвать сестру милосердья, |
| Но он не нажал, а остался лежать, |
| Глаза закрывая усердно. |
| Наутро сестра милосердья пришла |
| Постель поменять за покойным, |
| Сосед попросил, и она помогла |
| Занять эту самую койку. |
| Когда ж он в окно, наконец, посмотрел, — |
| На шее задёргалась вена: |
| Увидел он вместо того, что хотел, — |
| Глухую высокую стену. |
| Он был потрясён и сестре рассказал, |
| Про тихую чистую речку, |
| Про сказочный лес, про дощатый причал |
| И небо в кудрявых овечках… |
| -Ах, если б он видел, — сказала сестра, — |
| Всю жизнь он слепым оставался. |
| - |
| Зачем же тогда?..- тут больной прошептал. |
| - |
| Да он вас утешить старался… |
| (переклад) |
| Лежали в лікарні в палаті однієї |
| Двоє тяжко хворих людей. |
| Один біля окна лежав, а другий — |
| У дверей, де не було світла. |
| Один постійно в віконце дивився, |
| Інший — лише на фарбу дверну, |
| І той, що біля дверей, дізнатися захотів, |
| Про життя за вікном інше. |
| З готовністю перший хворий розповів, |
| Що видно йому з віконця: — |
| Там тиха річка, дощатий причал, |
| І ходить по берегу кішка. |
| По синьому небу пливуть хмари, |
| Дивні, як звірятка, |
| Сидять на причалі там два рибалки, |
| І з онуком гуляє бабуся. |
| І так щодня — то про казковий ліс |
| Розповідав, то про закоханих… |
| Інший ж сусід перестав навіть їсти, |
| Вважаючи себе обділеним. |
| Він мучився злістю, і заздрість росла, |
| Його поступово з'їдаючи, |
| Не міг він зрозуміти, чому була |
| Тут така несправедливість. |
| Якось сусід біля вікна занедужав, |
| Що не було сил розігнутися, |
| Він став задихатися і навіть не міг |
| До кнопки своєї дотягнутися. |
| У дверей сусід міг на кнопку натиснути |
| І викликати сестру милосердя, |
| Але він не натиснув, а залишився лежати, |
| Очі закриваючи старанно. |
| На ранок сестра милосердя прийшла |
| Ліжко поміняти за покійним, |
| Сусід попросив, і вона допомогла |
| Зайняти це саме ліжко. |
| Коли ж він у вікно, нарешті, подивився,— |
| На ше засмикалася вена: |
| Побачив він, замість того, що хотів, |
| Високу глуху стіну. |
| Він був вражений і сестрі розповів, |
| Про тиху чисту річку, |
| Про казковий ліс, про дощатий причал |
| І небо в кучерявих овець... |
| -Ах, якщо б він бачив, - сказала сестра, - |
| Все життя він сліпим залишався. |
| - |
| Навіщо ж тоді?..- тут хворий прошепотів. |
| - |
| Так, він вас втішити намагався… |