Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні На мосту , виконавця - Светлана Копылова. Дата випуску: 30.09.2008
Мова пісні: Російська мова
На мосту(оригінал) |
| Он стоял на средине моста, |
| И решимость в глазах его зрела, |
| И была не страшна высота — |
| На земле ему всё надоело. |
| И, хоть был он совсем молодой, — |
| Смысла жизни не видел ни в чём он. |
| Здесь решил он покончить с собой |
| И порвать с этой жизнью никчёмной. |
| Он на воду смотрел с высоты, |
| И невольно сутулились плечи… |
| Он сжигал на мосту все мосты, |
| Как послышалось вдруг: «Добрый вечер». |
| От внезапности вздрогнув такой, |
| Обернулся он в то же мгновенье: |
| Незнакомец стоял за спиной |
| И просил его дать ему денег. |
| Растерявшись, с готовностью стал |
| Он карманы ощупывать тут же, |
| И, найдя свой бумажник, отдал — |
| Ведь теперь он ему был не нужен. |
| Только тот начал вдруг не без слёз |
| Говорить о каких-то сиротках |
| И просить, чтоб он деньги отнёс, |
| Здесь, поблизости, через дорогу. |
| И готовый минуту назад |
| С этой жизнью навеки проститься, |
| Он, поймав умоляющий взгляд, |
| Сам не понял, как вдруг согласился. |
| Он, конечно, вернётся потом, |
| Но сперва отнесёт эти деньги |
| Тем, кому за последней чертой |
| Это будет, быть может, спасеньем. |
| Шёл с моста он, не чувствуя ног, |
| Стала влажной ладонь отчего-то, |
| Что сжимала газетный клочок, |
| На котором был адрес сироток. |
| И чем дальше он был от моста, |
| Тем прямей становился как будто… |
| Он уже не вернётся сюда, |
| Потому что он нужен кому-то. |
| (переклад) |
| Він стояв на середині мосту, |
| І решимість у очах його зріла, |
| І була не страшна висота — |
| На землі йому все набридло. |
| І, хоч був він зовсім молодий,— |
| Сенсу життя не бачив ні в чому він. |
| Тут вирішив він покінчити з собою. |
| І порвати з це життям нікчемним. |
| Він на воду дивився з висоти, |
| І мимоволі сутулилися плечі... |
| Він спалював на мосту всі мости, |
| Як почувся раптом: «Доброго вечора». |
| Від раптовості здригнувшись такий, |
| Обернувся він у ту ж мить: |
| Незнайомець стояв за спиною |
| І просив його дати йому грошей. |
| Розгубившись, з готовністю став |
| Він кишені обмацувати тут ж, |
| І, знайшовши свій гаманець, віддав— |
| Адже тепер він був непотрібний. |
| Тільки той почав раптом не без сліз |
| Говорити про якісь сирітки |
| І просити, щоб він гроші відніс, |
| Тут, поблизу, через дорогу. |
| І готовий хвилину тому |
| З цим життям навіки попрощатися, |
| Він, спіймавши благаючий погляд, |
| Сам не зрозумів, як раптом погодився. |
| Він, звичайно, повернеться потім, |
| Але спершу віднесе ці гроші |
| Тим, кому за останньою межею |
| Це буде, можливо, порятунком. |
| Ішов з мосту він, не відчуваючи ніг, |
| Стала вологою долоню чомусь, |
| Що стискала газетний клаптик, |
| На якій була адреса сироток. |
| І чем далі він був від моста, |
| Тим пряміше ставав начебто... |
| Він уже не повернеться сюди, |
| Тому що він потрібен комусь. |