Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Богатый или бедный, виконавця - Светлана Копылова.
Дата випуску: 30.09.2008
Мова пісні: Російська мова
Богатый или бедный(оригінал) |
Отец семьи богатой в деревню сына взял: |
Пусть мальчик жизнь увидит без иллюзий. |
Ему хотелось, чтобы сынишка осознал, |
Насколько могут бедными быть люди. |
Они пробыли сутки в семье у бедняка, |
Отец его спросил по возвращеньи, |
Понравилось ли сыну, и понял ли он, как |
Бедны бывают люди в наше время. |
— Понравилось, конечно! |
— сынишка отвечал. |
Отец спросил: «Чему ты научился?» |
— Таких людей хороших я, папа, не встречал, |
И как они богаты — удивился: |
У нас одна собака, у них — четыре пса, |
У нас бассейн, у них — морская бухта, |
У нас есть сад, у них же — бескрайние леса, |
И нас мне стало жалко почему-то… |
Не потому, что светят в саду нам фонари, |
А их просторы звёзды освещают… |
Они готовы Бога за всё благодарить, |
А нам всегда чего-то не хватает… |
Теперь я знаю, папа, насколько мы бедны! |
Отец, когда слова услышал эти, — |
Лишился дара речи и явно приуныл, |
Но так и не нашёлся, что ответить. |
А мой отец, касаясь вопросов бытия, |
Одной молитве учит неизменно: |
Благодарю за то, что имею в жизни я, |
И трижды — за всё то, что не имею! |
(переклад) |
Батько сім'ї багатої в село сина взяв: |
Нехай хлопчик побачить життя без ілюзій. |
Йому хотілося, щоб синочок усвідомив, |
Наскільки можуть бути бідними люди. |
Вони пробули добу в сім'ї у бідняка, |
Батько його запитав після повернення, |
Сподобалося чи синові, і зрозумів він, як |
Бідні бувають люди в наш час. |
— Сподобалося, звичайно! |
— синець відповідав. |
Батько запитав: «Чому ти навчився?» |
— Таких людей добрих я, тату, не зустрічав, |
І як вони багаті — здивувався: |
У нас один собака, у них чотири собаки, |
У нас басейн, у них морська бухта, |
У нас є сад, у них вже — безкраї ліси, |
І нас мені стало шкода чомусь... |
Не потім, що світять у саду нам ліхтарі, |
А їх простори зірки висвітлюють... |
Вони готові Богу за все дякувати, |
А нам завжди чогось не вистачає… |
Тепер я знаю, тату, наскільки ми бідні! |
Батьку, коли слова почув ці, — |
Втратив дар мови і явно зажурився, |
Але так і не знайшовся, що відповісти. |
А мій батько, торкаючись питань буття, |
Однією молитві вчить незмінно: |
Дякую за то, що маю в життя я, |
І тричі — за все те, що не маю! |