Переклад тексту пісні Богатый или бедный - Светлана Копылова

Богатый или бедный (оригінал)

Отец семьи богатой в деревню сына взял:
Пусть мальчик жизнь увидит без иллюзий.
Ему хотелось, чтобы сынишка осознал,
Насколько могут бедными быть люди.
Они пробыли сутки в семье у бедняка,
Отец его спросил по возвращеньи,
Понравилось ли сыну, и понял ли он, как
Бедны бывают люди в наше время.
— Понравилось, конечно!
— сынишка отвечал.
Отец спросил: «Чему ты научился?»
— Таких людей хороших я, папа, не встречал,
И как они богаты — удивился:
У нас одна собака, у них — четыре пса,
У нас бассейн, у них — морская бухта,
У нас есть сад, у них же — бескрайние леса,
И нас мне стало жалко почему-то…
Не потому, что светят в саду нам фонари,
А их просторы звёзды освещают…
Они готовы Бога за всё благодарить,
А нам всегда чего-то не хватает…
Теперь я знаю, папа, насколько мы бедны!
Отец, когда слова услышал эти, —
Лишился дара речи и явно приуныл,
Но так и не нашёлся, что ответить.
А мой отец, касаясь вопросов бытия,
Одной молитве учит неизменно:
Благодарю за то, что имею в жизни я,
И трижды — за всё то, что не имею!

Богатый или бедный (переклад)

Батько сім'ї багатої в село сина взяв:
Нехай хлопчик побачить життя без ілюзій.
Йому хотілося, щоб синочок усвідомив,
Наскільки можуть бути бідними люди.
Вони пробули добу в сім'ї у бідняка,
Батько його запитав після повернення,
Сподобалося чи синові, і зрозумів він, як
Бідні бувають люди в наш час.
— Сподобалося, звичайно!
— синець відповідав.
Батько запитав: «Чому ти навчився?»
— Таких людей добрих я, тату, не зустрічав,
І як вони багаті — здивувався:
У нас один собака, у них чотири собаки,
У нас басейн, у них морська бухта,
У нас є сад, у них вже — безкраї ліси,
І нас мені стало шкода чомусь...
Не потім, що світять у саду нам ліхтарі,
А їх простори зірки висвітлюють...
Вони готові Богу за все дякувати,
А нам завжди чогось не вистачає…
Тепер я знаю, тату, наскільки ми бідні!
Батьку, коли слова почув ці, —
Втратив дар мови і явно зажурився,
Але так і не знайшовся, що відповісти.
А мій батько, торкаючись питань буття,
Однією молитві вчить незмінно:
Дякую за то, що маю в життя я,
І тричі — за все те, що не маю!