| Скільки довгих років повних бід і мук, скільки днів розлук
|
| Ти шукав себе, знову проходячи нескінченне коло.
|
| І шалений смак свободи полонив, всі ці роки сильніші за вино,
|
| Ти тепер уже помітив одне потрібне на світі кохання, одне.
|
| Ти піднімаючись угору і опускаючись униз,
|
| Страх подолай, біль подолай, стань ще сильнішим.
|
| Ти не сходи зі шляху, йди до любові своєї,
|
| Страх подолай, біль подолай, стань ще сильнішим.
|
| Ти очі не ховай, вистачить невдач піднімися з землі,
|
| Як по нервах струм повітря ковток, просто ти зітхни.
|
| І шалений смак свободи відчуй, як природу, виспів до дна,
|
| Ти тепер уже помітив одне потрібне на світі кохання, одне.
|
| Ти піднімаючись угору і опускаючись униз,
|
| Страх подолай, біль подолай, стань ще сильнішим.
|
| Ти не сходи зі шляху, йди до любові своєї,
|
| Страх подолай, біль подолай, стань ще сильнішим.
|
| Стань ще сильнішою...
|
| Біль подолай...
|
| Біль подолай...
|
| Стань ще сильнішою...
|
| Ти піднімаючись угору і опускаючись униз,
|
| Страх подолай, біль подолай, стань ще сильнішим.
|
| Ти не сходи зі шляху, йди до любові своєї,
|
| Страх подолай, біль подолай, стань ще сильнішим.
|
| Страх подолай, біль подолай, стань ще сильнішим. |