Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Historia de la Silla, виконавця - Silvio Rodríguez. Пісня з альбому En Vivo en Argentina, Vol. 1, у жанрі Латиноамериканская музыка
Дата випуску: 19.11.2012
Лейбл звукозапису: Alfiz
Мова пісні: Іспанська
Historia de la Silla(оригінал) |
Letra de ''Historia de la silla'' |
En el borde del camino hay una silla |
La rapia merodea aquel lugar |
La casaca del amigo esta tendida |
El amigo no se sienta a descansar |
Sus zapatos de gastados son espejos |
Que le queman la garganta con el sol |
Y a travs de su cansancio pasa un viejo |
Que le seca con la sombra el sudor |
En la punta del amor viaja el amigo |
En la punta ms aguda que hay que ver |
Esa punta que lo mismo cava en tierra |
Que en las ruinas, que en un rastro de mujer |
Es por eso que es soldado y es amante |
Es por eso que es madera y es metal |
Es por eso que lo mismo siembra rosas |
Que razones de bandera y arsenal |
El que tenga una cancin tendr tormenta |
El que tenga compaa, soledad |
El que siga un buen camino tendr sillas |
Peligrosas que lo inviten a parar |
Pero vale la cancin buena tormenta |
Y la compaa vale soledad |
Siempre vale la agona de la prisa |
Aunque se llene de sillas la verdad |
(переклад) |
Текст «Історія стільця». |
На краю дороги стоїть крісло |
Здобич нишпорить у цьому місці |
У друга висить пальто |
Друг не сідає відпочити |
Його поношене взуття — дзеркало |
Що сонцем йому горло обпікають |
І крізь його втому проходить старий |
Це висушує його піт тінями |
На вершині кохання мандрує друг |
У найгострішій точці є що подивитися |
Та точка, що копає ж у землю |
Що в руїнах, що в сліді жінки |
Тому він солдат і він коханець |
Тому це дерево, а це метал |
Тому те ж саме сіє троянди |
Які прапорові причини та арсенал |
Хто має пісню, у того буде буря |
Хто має компанію, той самотність |
Хто йде добрим шляхом, той матиме стільці |
Небезпечно, що вони запрошують вас зупинитися |
Але пісня варта доброї бурі |
А компанія варта самотності |
Це завжди варте агонії поспіху |
Хоча правда заповнена стільцями |