| Дощ осінній шепоче мені,
|
| Начебто давно всі пісні заспівані.
|
| А я ведь був найщасливіший за всіх
|
| І дякую тобі за це.
|
| Нехай від колишньої радості
|
| Тільки три листи всього лишилося,
|
| Але в них живуть слова твої,
|
| Першого і великого кохання.
|
| Приспів:
|
| А дощ осінній, як дощ весняний, наче зітканий із твоїх сумнівів.
|
| Може знову скажеш «ні», а може «так».
|
| А мені ночами наше літо сниться, значить може так ще статися,
|
| Що любов до нас повернеться назавжди.
|
| Будь зі мною ласкавою,
|
| Знову подаруй слова колишні.
|
| Начебто знову до нам у 20 років
|
| Перше кохання прийшло вперше.
|
| Нехай не повертаються
|
| Роки, що минули як у небі хмари,
|
| Поверни любові сяйво дня
|
| Зроби це для мене.
|
| Приспів:
|
| А дощ осінній, як дощ весняний, наче зітканий із твоїх сумнівів.
|
| Може знову скажеш «ні», а може «так».
|
| А мені ночами наше літо сниться, значить може так ще статися,
|
| Що любов до нас повернеться назавжди.
|
| А дощ осінній, як дощ весняний, наче зітканий із твоїх сумнівів.
|
| Може знову скажеш «ні», а може «так».
|
| А мені ночами наше літо сниться, значить може так ще статися,
|
| Що любов до нас повернеться назавжди.
|
| А дощ осінній, як дощ весняний, наче зітканий із твоїх сумнівів.
|
| Може знову скажеш «ні», а може «так».
|
| А мені ночами наше літо сниться, значить може так ще статися,
|
| Що любов до нас повернеться назавжди. |