| Сонячне мереживо з хвилями балується,
|
| Я зайшов повечеряти в ресторан на вулиці.
|
| Щоб не турбувалися сів за столик далекий я,
|
| Загалом познайомилися в кабаку під пальмами.
|
| Пароплав трипалубний вночі вогнями вистрілив,
|
| Я пив горілку талу, ти пила «Ігристе».
|
| Білими полотнами пропливали вітрила,
|
| Відпочивали щільно ми, навіть цілувалися.
|
| Приспів:
|
| Дівчинка-пустунка, королева пристані.
|
| Дівчинка-пустунка, сукня срібляста
|
| Дівчинка-пустунка, крапля ранку раннього.
|
| Дівчинка-пустунка душу мені поранила.
|
| І за розмовами пролетів час.
|
| Виявилися незабаром ми на глухій лавці.
|
| Місячне світло від ліхтарів, зірки били розсипом
|
| Втім, все як у людей, хіба що без простирадла.
|
| Приспів:
|
| Дівчинка-пустунка, королева пристані.
|
| Дівчинка-пустунка, сукня срібляста
|
| Дівчинка-пустунка, крапля ранку раннього.
|
| Дівчинка-пустунка душу мені поранила.
|
| Начебто звали Ольгою, та тепер немає різниці.
|
| Погуляв недовго я з дівчинкою-пустуном.
|
| Літній дощ заморозив, омиваючи південний сад
|
| І ти мчала на таксі, не залишивши адреси.
|
| Приспів:
|
| Дівчинка-пустунка, королева пристані.
|
| Дівчинка-пустунка, сукня срібляста
|
| Дівчинка-пустунка, крапля ранку раннього.
|
| Дівчинка-пустунка душу мені поранила. |