| І чи запитуєте ви себе коли-небудь
|
| Якщо людина, якою ви є
|
| Це людина, якою ви мали бути
|
| Або ви надто боялися зайти так далеко?
|
| Бо мужність — це йти
|
| Через долину наших думок
|
| І в пустелі, якої ти боїшся
|
| Сядьте з відкритими вухами
|
| Тому що ми були блукати
|
| Між горою і морем
|
| Це тіло посудина
|
| До дому вічності
|
| То що ти збираєшся робити
|
| Коли все, що ти любиш, у тебе одразу забирають?
|
| І що ти будеш робити
|
| Якщо людина, якою ви себе вважали не та, кого ви знали?
|
| То що ти збираєшся робити
|
| Коли все, що ти любиш, у тебе одразу забирають?
|
| І що ти будеш робити
|
| Коли людина, якою ви себе вважали, не та, кого ви знали?
|
| Вам нема чого втрачати
|
| Ти нічого не маєш
|
| Не чекайте, поки ангели заспіватимуть
|
| Не чекайте, поки ангели заспіватимуть
|
| І не бійся невідомої дороги
|
| Діамант колись був вугіллям
|
| На холодних темних вулицях живе диявол
|
| Він залишає нас голодувати й страждати
|
| І є слабкість, яку ми не бачимо
|
| Бо ми всі це відчуваємо, і це глибоке
|
| І немає нічого, що звільнить нас
|
| Крім тиші та внутрішнього спокою
|
| Є пристрасть, яку ми всі повинні шукати
|
| Але ми мовчимо, і ми слабкі
|
| На холодних темних вулицях живе диявол
|
| Вам нема чого втрачати
|
| Ти нічого не маєш
|
| Не чекайте, поки ангели заспіватимуть
|
| Не чекайте, поки ангели заспіватимуть
|
| І не бійся невідомої дороги
|
| Те, що є діамантом, колись було вугіллям
|
| Вам нема чого втрачати
|
| Ти нічого не маєш
|
| Не чекайте, поки ангели заспіватимуть
|
| Не чекайте, поки ангели заспіватимуть
|
| І не бійся невідомої дороги
|
| Те, що є діамантом, колись було вугіллям |