Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Sentados en un árbol, виконавця - Sandoval. Пісня з альбому Lo Que Siempre Soñamos Ser, у жанрі Латиноамериканская музыка
Дата випуску: 20.07.2009
Лейбл звукозапису: Warner Music Mexico
Мова пісні: Іспанська
Sentados en un árbol(оригінал) |
Sin querer pudimos tocar las estrellas |
Y sin querer juntamos las manos sin piedras |
Dimos pasos |
Caminando entre tierra y el fuego |
Y estamos sentados en el tronco de un árbol sin miedo |
Y hoy le pido a la luna que baje |
Llegar a tocarla y que me de inspiracion |
Decir 100 palabras sin pensar en nada |
Decir quien soy yo |
Sin querer estamos volando entre niebla |
Y sin querer dejamos al tiempo en espera |
Queda intacto aquel beso que casi nos damos |
Y sigo esperando que algun día podamos lograrlo |
Y hoy le pido a la luna que baje |
Llegar a tocar y que me de inspiracion |
Decir 100 palabras sin pensar en nada |
Decir quien soy yo |
Y platicarle al aire que respiras |
Que lloro en tus ojos |
Y que hablo en tu voz |
Que cambio miradas por una espèranza |
De nostalgia e inspiracion |
Y así, sentir que eres parte del jardín |
En el que existen dos flores para ti |
Que han visto vivir a las ramas que no nacen |
En la cuna de lo que algún día fue |
Y la lluvia que me empapa, que nos moja |
La raiz de nuestro ser, te siento mas cerca |
Y hoy le pido a la luna que baje |
Llegar a tocar y que me de inspiracion |
Decir 100 palabras sin pensar en nada |
Decir quien soy yo |
Y platicarle al aire que respiras |
Que lloro en tus ojos |
Y que hablo en tu voz |
Que cambio miradas por una espèranza |
De nostalgia e inspiracion |
(переклад) |
Ми ненавмисно могли доторкнутися до зірок |
І ми ненароком без каміння склали руки |
ми зробили кроки |
Ходьба між землею і вогнем |
А ми без страху сидимо на стовбурі дерева |
А сьогодні я прошу місяць зійти |
Доторкніться до нього та надихайтеся |
Скажіть 100 слів, не думаючи ні про що |
Скажи хто я |
Ми ненавмисно летимо крізь туман |
І не бажаючи залишати час на очікуванні |
Той поцілунок, який ми ледь не подарували один одному, залишився неушкодженим |
І я продовжую сподіватися, що одного дня ми зможемо це зробити |
А сьогодні я прошу місяць зійти |
Простягни руку, щоб доторкнутися та надихнути мене |
Скажіть 100 слів, не думаючи ні про що |
Скажи хто я |
І розмовляти з повітрям, яким дихаєш |
що я плачу в твоїх очах |
І що я говорю твоїм голосом |
Те, що я змінююсь, шукає надію |
Від ностальгії та натхнення |
І тому відчуй, що ти є частиною саду |
В якому тобі дві квітки |
Хто бачив гілки, що не народжуються вживу |
У колисці того, що колись було |
І дощ, що мочить мене, що мочить нас |
Корінь нашого буття, я відчуваю тебе ближче |
А сьогодні я прошу місяць зійти |
Простягни руку, щоб доторкнутися та надихнути мене |
Скажіть 100 слів, не думаючи ні про що |
Скажи хто я |
І розмовляти з повітрям, яким дихаєш |
що я плачу в твоїх очах |
І що я говорю твоїм голосом |
Те, що я змінююсь, шукає надію |
Від ностальгії та натхнення |