Переклад тексту пісні Sentados en un árbol - Sandoval

Sentados en un árbol (оригінал)

Sin querer pudimos tocar las estrellas
Y sin querer juntamos las manos sin piedras
Dimos pasos
Caminando entre tierra y el fuego
Y estamos sentados en el tronco de un árbol sin miedo
Y hoy le pido a la luna que baje
Llegar a tocarla y que me de inspiracion
Decir 100 palabras sin pensar en nada
Decir quien soy yo
Sin querer estamos volando entre niebla
Y sin querer dejamos al tiempo en espera
Queda intacto aquel beso que casi nos damos
Y sigo esperando que algun día podamos lograrlo
Y hoy le pido a la luna que baje
Llegar a tocar y que me de inspiracion
Decir 100 palabras sin pensar en nada
Decir quien soy yo
Y platicarle al aire que respiras
Que lloro en tus ojos
Y que hablo en tu voz
Que cambio miradas por una espèranza
De nostalgia e inspiracion
Y así, sentir que eres parte del jardín
En el que existen dos flores para ti
Que han visto vivir a las ramas que no nacen
En la cuna de lo que algún día fue
Y la lluvia que me empapa, que nos moja
La raiz de nuestro ser, te siento mas cerca
Y hoy le pido a la luna que baje
Llegar a tocar y que me de inspiracion
Decir 100 palabras sin pensar en nada
Decir quien soy yo
Y platicarle al aire que respiras
Que lloro en tus ojos
Y que hablo en tu voz
Que cambio miradas por una espèranza
De nostalgia e inspiracion

Sentados en un árbol (переклад)

Ми ненавмисно могли доторкнутися до зірок
І ми ненароком без каміння склали руки
ми зробили кроки
Ходьба між землею і вогнем
А ми без страху сидимо на стовбурі дерева
А сьогодні я прошу місяць зійти
Доторкніться до нього та надихайтеся
Скажіть 100 слів, не думаючи ні про що
Скажи хто я
Ми ненавмисно летимо крізь туман
І не бажаючи залишати час на очікуванні
Той поцілунок, який ми ледь не подарували один одному, залишився неушкодженим
І я продовжую сподіватися, що одного дня ми зможемо це зробити
А сьогодні я прошу місяць зійти
Простягни руку, щоб доторкнутися та надихнути мене
Скажіть 100 слів, не думаючи ні про що
Скажи хто я
І розмовляти з повітрям, яким дихаєш
що я плачу в твоїх очах
І що я говорю твоїм голосом
Те, що я змінююсь, шукає надію
Від ностальгії та натхнення
І тому відчуй, що ти є частиною саду
В якому тобі дві квітки
Хто бачив гілки, що не народжуються вживу
У колисці того, що колись було
І дощ, що мочить мене, що мочить нас
Корінь нашого буття, я відчуваю тебе ближче
А сьогодні я прошу місяць зійти
Простягни руку, щоб доторкнутися та надихнути мене
Скажіть 100 слів, не думаючи ні про що
Скажи хто я
І розмовляти з повітрям, яким дихаєш
що я плачу в твоїх очах
І що я говорю твоїм голосом
Те, що я змінююсь, шукає надію
Від ностальгії та натхнення