Переклад тексту пісні Enfants des champs - Renan Luce

Enfants des champs (оригінал)

Ma chambre donnait sur le levant, la tienne à l’ouest
Si bien que nos tempéraments s’opposaient presque
Devant nous qu’on regarde, il y a la cambrousse
Entre ce qui meurt, ce qui se canarde
Et tout ce qui pousse
Enfants des champs
En boue je te maquille, les mûres sauvages
Les insectes s'éparpillent, à notre passage
Nous rentrons en danseuse, à la maison
Car ta joue est ronfleuse, dans les rayons
Enfants des champs, des ruisseaux paresseux
Nous courions comme eux
Nous sentions la cendre, de septembre à juin
Et le reste du temps le foin
Enfants des champs, c’est vrai, c’est beau
Tous ces mouvements, tout ce qui grouille
Tout ce qui est chaud, tout ce qui est vivant
Parfois contre une vitre, paf, un oiseau meurt
On voit la vie qui le quitte, et ça fait peur
Enfants des champs, des ruisseaux paresseux
Nous courions comme eux
Nous sentions la cendre, de septembre à juin
Et le reste du temps le foin
On écartait le lierre, aplatissait les ronces
Allongés en quinconce, au bord de la rivière
Entends-tu la rivière, toi?
Et entends-tu ton frère, là?
Entends-tu mes coups de pieds, ta porte que je défonce?
Allongé en quinconce, on attend les pompiers
Entends-tu la rivière toi?
Et entends-tu ton frère
Te dire les mots d’avant?
Ceux des enfants des champs
Enfants des champs, des ruisseaux paresseux
Nous courions comme eux
Nous sentions la cendre, de septembre à juin
Et le reste du temps le foin

(переклад)

Моя кімната виходила на схід, а твоя на захід
Настільки, що наші норові ледь не зіткнулися
Перед нами, що ми дивимося, — глибинка
Між тим, що вмирає, те, що бекаси
І все, що росте
діти полів
У багнюці я тебе майструю, ожина
Комахи розбігаються, коли ми проходимо
Ми йдемо додому, як танцюристи
Бо твоя щока хропе, на полицях
Діти полів, ледачих струмків
Ми бігали, як вони
Ми пахли попелом, з вересня по червень
А в решту часу сіно
Діти поля, правда, красиво
Усі ці рухи, все те, що роїться
Все гаряче, все живе
Буває, об вікно, бац, гине птах
Ти бачиш, як життя покидає його, і це страшно
Діти полів, ледачих струмків
Ми бігали, як вони
Ми пахли попелом, з вересня по червень
А в решту часу сіно
Ми змахнули плющ, розплющили хребтину
Лежачи похитнувшись біля річки
Чуєш річку, правда?
А ти чуєш там свого брата?
Чуєш мої удари, твої двері я вибиваю?
Лежали в шаховому порядку, чекаючи на пожежників
Ти сам чуєш річку?
А ти чуєш свого брата
Сказати слова раніше?
Ті з дітей поля
Діти полів, ледачих струмків
Ми бігали, як вони
Ми пахли попелом, з вересня по червень
А в решту часу сіно