Переклад тексту пісні Закономерные случайности - Рем Дигга

Закономерные случайности (оригінал)

Я вижу день, молодой новый вижу я день
В нём тыщу дел разных, в них же пищу для тем
Я думаю о целях, живо уплетая завтрак,
А моё сегодня мерно утекает в завтра
Я себе снова затру сам про мораль
Дабы все коны по синеве в тусах не проморгать
Я в зраки, в уши не ебуся, я бы помер так
Говорили бы — Дигга сдулся, теперь он номер два
Кто номер два, сука?
Что за фальшь гадин?
Никто не в силах остановить дикий марш папин
Варю новый фарш с ядом, могу ошпарить
Коли понимаешь это головой, можно сказать, ты наш парень
Пусть страх и боль за тебя пишут статус
В люда глазах ты ноль, потерянный вижу парус
Я же не тот, моя баржа не твой плот
Ложит на все прогнозы и п-п-плывёт
Долой тёры о судьбе, удел розовых очков
Так можно получить четыре розы на очко, паря
Дигга не повар, но котелок варит
Хироманту по кулаку будет чё-то тяжело впарить мне
Уповать на случай — без мазы, друг
Так же щепки не стоит пьяный лес братских рук
Обсаженной баней рисованные сказки врут,
Но сей покой — натасканный плут, шаришь, нет?
Итогом таких вот притч про счастье
Будет ВИЧ, бро, да смерть, лишь гроб красный и всё
Рано ли поздно, летая с планом да дозой винта
С граммом кокоса кента, маму подкосит беда твою
Это всё, брат, баюн
Такие как он, балаболят у нас внутри «всё будет good», нам спать дают,
Но таковой сюжет кучами проверен
Доиграться есть случай, но он закономерен, пацан
Пока…
На ногах…
Пока…
На ногах…
Вот они векторы судьбы, выбирай путь
Можно хавать бутират, дуть, веной затирать жгут
В бренный заливать в трюм бесово пойло, мять шлюх
Место покоя полюбить такое и мерно вымирать тут
Цель же пустота в синей морде
Не родится никогда, как моя нужда в миди порте
Тут линий сотни, как сгинуть шкоде, как двинуть кони
В могилу кинуть кости, покинуть злой мир
Там и тут кресты, очнись и вскройся
В хлам удутый раз ты, грузись и бойся
Ведь может нет, а может взгреет душистый стафф
Тюримой залетел пацаном, вышел — мужик ты стал
И я, может, чё-то не особый внушить мастак,
Но коли смолоду черви внутри, по-любэ будет души киста
И не надо пялиться в гущу на дне стакана
Нарик и так, и так убьётся феном, даже не в ванной
Понял, о чём я вообще, а?

Закономерные случайности (переклад)

Я бачу день, молодий новий бачу я день
У ньому тисячі справ різних, в них їжу для тем
Я думаю про мети, жваво уплітаючи сніданок,
А моє сьогодні мірно витікає в завтра
Я собі знову затру сам про мораль
Щоб усі кони по сині в тусах не проморгати
Я в зорі, в вуха не ебуся, я би помер так
Говорили би — Дігга здувся, тепер він номер два
Хто номер два, сука?
Що за фальш гадин?
Ніхто не в силах зупинити дикий марш татов
Варю новий фарш з отрутою, можу ошпарити
Коли розумієш це головою, можна сказати, ти наш хлопець
Нехай страх і біль за тебе пишуть статус
У людей очах ти нуль, втрачений бачу вітрило
Я не той, моя баржа не твій пліт
Лягає на всі прогнози і п-п-пливе
Геть тери про долю, доля рожевих окулярів
Так можна отримати чотири троянди на очко, паря
Дігга не кухар, але котелок варить
Хіроманту по кулаку буде щось важко впарити мені
Сподіватися на випадок — без мази, друже
Також тріски не стоїть п'яний ліс братніх рук
Обсадженою лазнею брешені казки брешуть,
Але сей спокій — натасканий шахрай, нишпорить, ні?
Підсумком таких ось притч про щастя
Буде ВІЛ, бро, так смерть, лише труна червона і все
Рано чи пізно, літаючи з планом та дозою гвинта
З грамом кокосу кента, маму підкосить лихо твоє
Це все, брате, баюне
Такі як він, балаболять у нас всередині «все буде good», нам спати дають,
Але такий сюжет купами перевірений
Догратися є випадок, але він закономірний, пацан
Доки…
На ногах…
Доки…
На ногах…
Ось вони вектори долі, вибирай шлях
Можна ховати бутират, дмухати, веною затирати джгут
В¸день заливати в трюм бісово пійло, м'яти повію
Місце спокою полюбити таке і мірно вимирати тут
Мета ж порожнеча в синій морді
Не народиться ніколи, як моя потреба в міді порту
Тут ліній сотні, як згинути шкоді, як посунути коні
У могилу кинути кістки, покинути злий світ
Там і тут хрести, прокинься і розкрийся
Хлам удутий раз ти, грузися і бійся
Адже може ні, а може згріє запашний стафф
Тюримою залетів пацаном, вийшов - мужик ти став
І я, може, щось не особливий навіяти художник,
Але коли замолоду черв'яки всередині, по-любе буде душі кіста
І не треба вирячитися в гущу на дні склянки
Нарик і так, і так уб'ється феном, навіть не в ванною
Зрозумів, про що я взагалі, а?