| Я бачу день, молодий новий бачу я день
|
| У ньому тисячі справ різних, в них їжу для тем
|
| Я думаю про мети, жваво уплітаючи сніданок,
|
| А моє сьогодні мірно витікає в завтра
|
| Я собі знову затру сам про мораль
|
| Щоб усі кони по сині в тусах не проморгати
|
| Я в зорі, в вуха не ебуся, я би помер так
|
| Говорили би — Дігга здувся, тепер він номер два
|
| Хто номер два, сука? |
| Що за фальш гадин?
|
| Ніхто не в силах зупинити дикий марш татов
|
| Варю новий фарш з отрутою, можу ошпарити
|
| Коли розумієш це головою, можна сказати, ти наш хлопець
|
| Нехай страх і біль за тебе пишуть статус
|
| У людей очах ти нуль, втрачений бачу вітрило
|
| Я не той, моя баржа не твій пліт
|
| Лягає на всі прогнози і п-п-пливе
|
| Геть тери про долю, доля рожевих окулярів
|
| Так можна отримати чотири троянди на очко, паря
|
| Дігга не кухар, але котелок варить
|
| Хіроманту по кулаку буде щось важко впарити мені
|
| Сподіватися на випадок — без мази, друже
|
| Також тріски не стоїть п'яний ліс братніх рук
|
| Обсадженою лазнею брешені казки брешуть,
|
| Але сей спокій — натасканий шахрай, нишпорить, ні?
|
| Підсумком таких ось притч про щастя
|
| Буде ВІЛ, бро, так смерть, лише труна червона і все
|
| Рано чи пізно, літаючи з планом та дозою гвинта
|
| З грамом кокосу кента, маму підкосить лихо твоє
|
| Це все, брате, баюне
|
| Такі як він, балаболять у нас всередині «все буде good», нам спати дають,
|
| Але такий сюжет купами перевірений
|
| Догратися є випадок, але він закономірний, пацан
|
| Доки…
|
| На ногах…
|
| Доки…
|
| На ногах…
|
| Ось вони вектори долі, вибирай шлях
|
| Можна ховати бутират, дмухати, веною затирати джгут
|
| В¸день заливати в трюм бісово пійло, м'яти повію
|
| Місце спокою полюбити таке і мірно вимирати тут
|
| Мета ж порожнеча в синій морді
|
| Не народиться ніколи, як моя потреба в міді порту
|
| Тут ліній сотні, як згинути шкоді, як посунути коні
|
| У могилу кинути кістки, покинути злий світ
|
| Там і тут хрести, прокинься і розкрийся
|
| Хлам удутий раз ти, грузися і бійся
|
| Адже може ні, а може згріє запашний стафф
|
| Тюримою залетів пацаном, вийшов - мужик ти став
|
| І я, може, щось не особливий навіяти художник,
|
| Але коли замолоду черв'яки всередині, по-любе буде душі кіста
|
| І не треба вирячитися в гущу на дні склянки
|
| Нарик і так, і так уб'ється феном, навіть не в ванною
|
| Зрозумів, про що я взагалі, а? |