| Вона така одна, така одна
|
| Погляд у нікуди, в очах не видно дна
|
| Видом невинна так
|
| І по-любому не мене одного цим крутить вона
|
| Не розумію, п'яна? |
| Вина пляшка повна,
|
| А виляє нібито чарка вина
|
| Чи мене палить біля стійки зараз?
|
| Там трійка хлопців вже поруч із її годину
|
| Молода незалежна
|
| Золото, здайся мені, ма
|
| Неон лягає на тіло
|
| Нікого ніколи так не хотів я
|
| В голову б'є, як абсент, вид табору
|
| Впали — побачили ви, мимоволі подумали — богиня пані
|
| Полюбили би миттю, подавали мадам келихи би
|
| Опікали би, подівали голови кудись би
|
| І я кудись справ і стою
|
| Зачарований хлопець, витріщусь я як на свою
|
| Я не бачив такий і не думав, що зустрічу
|
| Принцесу так просто надвечір
|
| Адже мене занапастила цих очей глибина
|
| Вона одна, вона така одна
|
| Я тонув і рукою не намацав дна
|
| Вона одна, вона така одна
|
| Вона така одна
|
| Вона така одна
|
| Як у мережі типу потрапив
|
| Я на всьому світлі не стрітив би більше таку ніяк
|
| Це ніби б бал
|
| І твій погляд, знаю точно я, — знак
|
| Поки далеко до ранку, легко так нам
|
| Моя мадам, не віддам, не піду сам
|
| Нехай не бачити після більш твої мені очі
|
| Я в неволі відтепер і назавжди
|
| Давай спалимо вечір, мій малюк
|
| Адже він один лише
|
| Ну, а вранці застукають підбори
|
| Залишивши на губах смак печалі і туги
|
| Знаю, ластівка спалахне з рук
|
| Скаже: «Це не твій політ, друже»
|
| Нехай так, ну, а поки
|
| Нехай буде казка, хай для дурня.
|
| О—о— одне кохання
|
| Одне кохання, м-м-м
|
| О—о— одне кохання
|
| До тебе
|
| О—о— одне кохання
|
| Одне кохання, м-м-м
|
| О—о— одне кохання
|
| О—о— одне кохання
|
| Одне кохання, м-м-м
|
| Адже мене занапастила цих очей глибина
|
| Вона одна, вона така одна
|
| Я тонув і рукою не намацав дна
|
| Вона одна, вона така одна |