| Вона така одна, така одна.
|
| Погляд у нікуди. |
| В очах не видно дна.
|
| Не зрозуміти нам ці тони,
|
| Адже будь-що не мене одного цим крутить вона.
|
| Чи не зрозумію: чи п'яна, і вина пляшка повна,
|
| А виляє нібито чарка вина.
|
| Чи мене палить біля стійки зараз,
|
| Там трійка хлопців вже поряд із нею година.
|
| Молода незалежна. |
| Золото, здайся мені, ма.
|
| Неон лягає на тіло – нікого, ніколи, так не хотів я.
|
| В голову б'є, як абсент, вигляд табору.
|
| Впали – побачили ви, з неволі подумали: Богиня дама.
|
| Полюбили б миттю, подавали б мадам келихи!
|
| Опікали б, піднімали б голови кудись.
|
| І я кудись справ і стою.
|
| Зачарований хлопець. |
| Височу я, як на свою.
|
| Я не бачив такої і не думав, що зустріч
|
| Принцесу! |
| Так просто... Надвечір...
|
| Адже мене занапастила цих очей глибина...
|
| Вона одна! |
| Одна, Діґга! |
| Вона така – одна.
|
| Я потонув і рукою не намацав дна,
|
| Вона одна. |
| Одне кохання, Дігга! |
| Вона така – одна.
|
| Одна любов. |
| Одна любов.
|
| Одна любов до тебе. |
| Yes!
|
| Одна любов. |
| Одна любов.
|
| Одна любов до тебе. |
| Ye!
|
| Як усі ці - нібито влучив.
|
| Я на всьому світі не зустрів би таку, ніяк.
|
| Це начебто бал!
|
| І твій погляд, знаю, точно впізнав.
|
| Поки що далеко до ранку - легко так нам.
|
| Моя мадам! |
| Не віддам, не піду сам.
|
| Нехай не бачити після більш твої мені очі,
|
| Я в неволі – відтепер і назавжди.
|
| Давай запалимо вечір, мій малюк.
|
| Адже він лише один.
|
| Ну, а вранці застукають підбори,
|
| Залишивши на губах смак печалі та туги.
|
| Знаю, ластівка спалахне з рук.
|
| Скаже: "Це не твій політ, друже"
|
| Хай так! |
| Ну, а поки що...
|
| Хай буде казка, хай для дурня.
|
| Адже мене занапастила цих очей глибина...
|
| Вона одна! |
| Одне кохання, Дігга! |
| Вона така – одна.
|
| Я потонув і рукою не намацав дна,
|
| Вона одна. |
| Одне кохання, Дігга! |
| Вона така – одна.
|
| Дитинко, ти просто космос. |
| Міс: "Винос мозку".
|
| Але поряд з тобою – я так високо, що можу торкнутися зірок.
|
| Ніч миттєва, коли вранці розлука -
|
| Полум'я плавить тіла... Кохання - шалена ука!
|
| І ти в моїх руках – цілком, без залишку.
|
| Я розчинюся в тобі - цілком без осаду.
|
| Не квапи світанку, нехай темрява,
|
| Адже ти! |
| Саме та!
|
| Я точно знаю, що не може так перти від бутора,
|
| Адже якщо навіть брешемо один одному, то почуття не брешуть нам.
|
| Заради тебе – убив у собі себе, як Авеля – Каїн!
|
| Ти награвшись моїм серцем, повернула мені назад камінь.
|
| Не дорікаю...
|
| Я вдячний за кожен подарований мені день, разом із тобою наодинці.
|
| Притулиться до мене. |
| Чуєш мовчання планет?
|
| Немає нічого, лише цей момент!
|
| Дивно, правда? |
| Але ти – одночасно, мій діагноз та ліки
|
| Між Венерою та Марсом.
|
| Зоряні війни на фоні меланхолії та байдужості.
|
| Ти хочеш здатися в полон? |
| Ні, краще я!
|
| Трохи кохання в холодному бункері,
|
| Іклами в тіло ти кусаєш губи і...
|
| Нехай я - збожеволів, злетів з рейок...
|
| Ангел мій, ти – фатальна і лише тому, я – тут!
|
| Адже мене занапастила цих очей глибина...
|
| Вона одна! |
| Одне кохання, Дігга! |
| Вона така – одна.
|
| Я потонув і рукою не намацав дна,
|
| Вона одна. |
| Одне кохання, Дігга! |
| Вона така – одна.
|
| Одна любов. |
| Одна любов.
|
| Одна любов до тебе.
|
| Одна любов. |
| Одна любов.
|
| Одна любов до тебе. |