| Я так рідко дивлюся в твої очі
|
| Тепер уже я так рідко дивлюсь тобі в душу
|
| І кинути міг би знову в них я пил
|
| Але просто мій погляд уже, мабуть, ті не потрібні
|
| Якщо руку на серці, якщо прямий туди
|
| Скільки можна мучитися, співати пісні я втомився
|
| Зал не мій, вже не мій, ти в ньому чужа прима
|
| Піти так важко, разом бути нестерпно
|
| Парасолька прямо, дощ косо
|
| Це наша драма та скалка
|
| Oh, my God! |
| Що за... що за троянди?
|
| Oh, я люблю! |
| Ти ж це не серйозно?
|
| Я вбив для тебе тюльпан
|
| Я вкрав у землі тюльпан
|
| Намотав гумовий пучок
|
| То для кого кров його тече?
|
| Я вбив для тебе тюльпан
|
| Украв біля землі тюльпан
|
| Намотав гумовий пучок
|
| То для кого кров його тече?
|
| Застрягши біля дороги в канаві, прямо по краю
|
| Дивлюся на всі боки поглядом малолюдним
|
| У метушні перехожих тебе то бачу, то втрачаю
|
| Давно розсипалося все те, що нам здавалося вічним
|
| Дівчинка моя рідна, це все
|
| Ти щось там надумала, я просто прокутив
|
| На останній розвилку нас несе
|
| Ти моя молодість, загибла десь дорогою
|
| І так щемить душу страшно і твій гуде склад
|
| Нам треба розчепити пальці, розірвати серця
|
| Чуєш мене, плюй на все, не дивись назад
|
| Станція остання, початок нашого кінця
|
| Парасолька прямо, дощ косо
|
| Це наша драма та скалка
|
| Oh, my God! |
| То скажи мені, що за троянди?
|
| Oh, я люблю! |
| Ти ж це не серйозно?
|
| Я вбив для тебе тюльпан
|
| Я вкрав у землі тюльпан
|
| Намотав гумовий пучок
|
| Так для кого кров його тече, сука?!
|
| Я вбив для тебе тюльпан
|
| Украв біля землі тюльпан
|
| Намотав гумовий пучок
|
| То для кого кров його тече?
|
| Я вбив для тебе тюльпан
|
| Украв біля землі тюльпан
|
| Убив тюльпан
|
| Украв тюльпан
|
| Убив тюльпан
|
| Украв тюльпан |